Неймовірна афера, яка залишилась безкарною…)

З історії можна навести багато прикладів, коли афера ставала початком випадків з багатообіцяючим продовженням. Іноді вони мають щасливий кінець і грандіозно закінчуються, знаходячи популярність. Тоді ці казуси стають милими і прихильно прощаються – адже в кінці кінців, з протизаконних дій вийшло щось веселе … Принаймні, всерйоз до них більше не відносяться.

Така історія сталася і в техаському місті Вічіта-Фолс. Тут, як водиться, в ціні престиж і брязкання монетами і, як наслідок, пристрасть до їх отримання. Не дивно, що одного разу на маленьке містечко звернули увагу люди заможні й підприємливі …

У 1912 році поряд з американським містечком Вічіта-Фолс знайшли нафту, що забезпечило йому приплив переселенців і економічне зростання. У місті почало не вистачати офісних приміщень, і інженер Дж. Д. Макмаон задумав будівництво хмарочоса висотою 480 футів (близько 146 метрів), знайшовши для проекту інвесторів.

Інженер заявив про плани побудувати великий новий хмарочос в Вічіта-Фолс. Макмагон надав проект: на паперах виходило, що буде споруджено будинок висотою 480 футів – це приблизно 146 метрів. Інвестори з палаючими очима тут же накидали йому 200 000 доларів (чималі на ті часи гроші) і з радістю затвердили проект: все-таки навіть 200 000 за такий хмарочос – дуже дешево.

Сучасний відвідувач містечка Вічіта-Фолс в Техасі обов’язково пройде повз будівлю Ньюбі-МакМаон, навіть не визнавши в ньому «найменший хмарочос в світі». Це 4-поверхова будівля висотою приблизно в 12 метрів складається з квартир площею всього в 11 квадратних метрів. Одні тільки сходи займають 25 відсотків його внутрішнього простору, що робить будівлю ледь придатною для житла.

Хто був настільки божевільним, щоб вкласти капітал в такий будинок? І чому його називають «хмарочосом»? Розгадка проста: Макмаон не загострював увагу інвесторів, на масштабах будівлі в його проекті. Засукавши рукава, інженер почав роботу і в потрібний термін її здав.

Як тільки будівля була закінчена, інвестори були вражені, виявивши, що вона була набагато менша, ніж вони очікували. На той час проектувальник випарувався. Обманутим інвесторам вдалося розшукати МакМаона і подати позов проти нього. Однак, вони не досягли успіху, так як Макмаон побудував будинок точно згідно з поданими проектами, дюйм в дюйм. Адже за паперами виходило, що замість 480 футів на проекті було зазначено 480 дюймів! Це як раз і є 12 метрів.

Так як офіси все ще користувалися попитом, у нафтових компаній не було вибору, окрім як використовувати крихітне будівля, поки нафтовий бум не закінчилася. Будівля була в кінцевому результаті закинута приблизно через десять років, коли почалася Велика Депресія 1929 року.

Так і вийшло, що обман залишився безкарним, а хитрун Макмагон став багатою людиною. Ну а «хмарочос» пережив десятиліття і став пам’ятником жадібності, легковір’я і нафтового буму Техасу.

Нині в будівлі знаходиться антикварний магазин і студія одного художника, а сам будинок оголошений історичною пам’яткою Техасу.