«Дивлюся на тих, кому гірше, ніж мені, і стає легше …»
– … Іноді така хандра нападає, все з рук валиться, – говорила подрузі на зупинці жінка років тридцяти. – Хоч лягай та вмирай. Безгрошів’я це просто дістало вже. Дитина хворіє в садку постійно, я на лікарняних, на роботі мене вже ненавидять всі. З чоловіком якось не ладиться теж … Б’юся як риба об лід і все на одному місці …
– Ох, Тань, щось ти зовсім розкисла! Спробуй подивитися на речі з іншого боку. Ти молода, у тебе сім’я, дитина, здорова причому! ГРВІ з садку – це ж дурниця. У мене он сусідка інваліда тягне, ось де жесть. Хлопчику шість років, він не ходить, не розмовляє, вже зрозуміло, що не вирівняється … Так у тебе взагалі не проблеми в порівнянні з нею!
– Це точно. Все пізнається в порівнянні…
– Ось! У тебе є робота, дах над головою є, рідні. Чоловік у тебе не найгірший – не п’є, не гуляє, принаймні. Працює. Ти подивися навкруги, у кого краще то? .. У нас он на роботі колега ходить, плаче та синці замазує, у тебе ж не так?
– Ой, ну ні, звичайно, що ти. Юрка у мене так-то добрий. Мухи не скривдить. Лінивий тільки …
– Лінивий – це дурниця! Тобі взагалі гріх скаржитися. Ти не голодна, не роздягнена – вже відмінно … Я взагалі вважаю, в наш час люди зажрались грунтовно, все їм погано, все важко. А ось раніше! У мене бабуся в селі після війни п’ятьох ростила одна. Воду носила, дрова рубала сама і на всю сім’ю були одні чоботи …
– Так, я ось теж часто думаю – як же раніше наші бабусі справлялися, – вже побадьоріше відповіла жінка. – Як подумаєш про те життя … Нам дійсно скаржитися гріх! І якось навіть легше на душі стає …
А ви теж користуєтеся цим прийомом – коли тобі погано, знайди того, кому гірше, і буде легше? Допомагає? Або вважаєте це в корені неправильним, і ніколи так не робите?
Що думаєте?