9 фактів, про які вам забули розповісти ваші батьки
Якими б довірчими не були ваші стосунки з мамою і татом, дещо вони від вас приховали.
Хочете знати що?
Ось 9 секретів:
1. Вони проливали через вас сльози незліченну кількість разів.
Вони плакали, коли ви народилися. Вони плакали, коли ви робили перші кроки.
Вони плакали, коли ви сказали перше слово, вперше виступили на шкільній сцені, вперше зіграли на піаніно, випустилися зі школи і інституту …
Батьки завжди будуть пишатися кожним вашим досягненням.
2. Вони йшли на такі жертви, які ви навіть не можете собі уявити.
Всі батьки йдуть на величезні жертви заради дітей і ваші не вийняток. Коли ви були малюком, вони не могли дозволити собі піти на вечірку або навіть нормально виспатися.
Коли ви росли, всі відпустки, кар’єри і життєві цілі були для них на другому місці після вас. Бувало й так, що вони віддавали вам останній шматок, хоча самі хотіли його з’їсти.
Швидше за все, вони жодного разу не поскаржилися.
3. Вони постійно за вас турбувалися.
Батьки – майстри переживати.
Але стежити за тим, щоб ви виросли успішною людиною, було їх завданням. Ви б на їх місці теж переживали! Будемо сподіватися, батьки навчили вас справлятися з переживаннями.
4. Ви завдавали їм біль, але вони все одно вас любили.
Між матір’ю і дитиною завжди є особливий зв’язок, адже матері довелося стільки пережити!Кажуть, що народити дитину – це так само боляче, як викакати кавун.
А тепер уявіть собі, що ви ще й любите цей кавун!
5. Вони не ідеальні.
Це з часом розуміють всі. Батьки здаються нам непорушною силою, але вони не ідеальні.
Коли ви станете батьком, ви теж не будете ідеальними. Але все одно доведеться бути сильними.
6. Вони радіють, коли дивляться на вас.
Ви – їх творіння. Їх гордість і щастя. Вони нікого так не любили, як вас.
7. Їм було болісно чути, як ви плачете.
І зовсім не тому, що це їх дратувало.
Батьки завжди хотіли бачити вас щасливими. Коли ви падали і обдирали коліно, вони відчували ваш біль. Вони завжди були поруч.
8. Їм було дуже важко розлучитися з вами.
Коли ви вступили в іногородній вуз, пішли служити в армію або влаштувалися на роботу, їм було важко. Це була втрата рідної людини.
Але в той же час це була перемога. Адже у них вийшло все зробити правильно!
9. Якби знадобилося, вони пройшли б через все це знову.
А як інакше?
А ви розумієте своїх батьків?