Свекруха: “Ні сорому, ні совісті у вас немає, Тарілку супу для мене пожаліли”
Хто б сперечався, що при появі в сім’ї маленької дитини жінці необхідна допомога. Я страшенно заздрю всім, хто може розраховувати на допомогу своїх мам.
На жаль, але у мене так склалося, що моя мама мені не помічниця. В силу свого фізичного стану вона просто не могла допомогти мені з дитиною.
Я не могла попросити її погуляти, просто побути з дитиною хоч пару годин, щоб елементарно виспатися.
Коли доньці було майже 4 місяці, свекруха повідомила:
– Я приїду до вас погостювати
Боже, як же я зраділа !!! Я дійсно забула про всі колишні наші з нею недомовки. Я чекала її, як ясне сонечко в надії, що вона допоможе мені.
За перші місяці життя нашої дочки я була просто вимотана в нуль і зраділа б візиту самого чорта рогатого, аби впасти і проспати всю ніч, від заходу і до світанку.
Свекрушине “погостювати” якось плавно перетекло в “пожити”, бо по півроку, як я розумію, не гостюють. І все б нічого, але я не отримала ні дещиці того, на що розраховувала.
З точністю до навпаки, моїх обов’язків тільки додалося.
За півроку свекруха взяла онуку на руки всього лише двічі: коли тільки увійшла і перед тим, як піти, грюкнувши дверима.
Всі дні безперервно вона або дивилася телевізор, або сиділа зі своїми новими подружками на лавочці.
Спочатку я вирішила м’яко натякнути їй, що непогано було б і з онукою поняньчитися.
– Мама, Ви не могли б побути з малятком, мені потрібно в магазин?
– Ой, матінко, не цього разу …
Я брала дитину і йшла в магазин з нею. При цьому мені ще й свекруха списки видавала з тим, що я повинна була купити особисто для неї. Потім я перейшла в активний наступ:
– Мама, візьміть дитину на прогулянку, мені потрібно прибрати вдома
– Ой, та ти що! Я зайнята…
Чим вона була зайнята, я вам описала вище. Я попросила чоловіка поговорити з нею, щоб вона якщо вже не допомагає мені з дитиною, то нехай хоча б по дому допоможе або зніме з мене обов’язок доглядати ще й за нею. Свекруха образилася:
– Я вам що, заважаю ??? Ні сорому, ні совісті у вас немає, Тарілку супу для мене пожаліли ???
Причому тут суп я питати не стала … Таким чином свекруха блаженно провела півроку. Я за ці півроку ледь не збожеволіла, доглядаючи і за дочкою, і за нею.
Прання, прибирання, походи по магазинах, приготування по три страви з обов’язковими мюслі на сніданок для свекрухи.
Природно, що моє терпіння лопнуло і в один прекрасний ранок на сказане свекрухою:
– Милочка, а де мої мюслі?
Я відповіла чітко і прямо:
– Ваші мюслі, мама, чекають Вас вдома. У вас вдома!
Після двох діб образ і заламування рук, свекруха зібрала валізи і покинула наш будинок. Ось тоді-то, до речі, я і виспалася вперше за півроку її “погостювати”!
Зараз у нас народилася друга дитина. Вчора я почула знайоме:
– Я приїду до вас погостювати
– Ні, мама. Вже краще ми до Вас