Як зрозуміти, що нас просто використовують?

Дуже боляче, коли розумієш – тебе просто використовували. І всі ці посмішки, компліменти, добре ставлення були всього лише маскою, способом отримати бажане. Від нас просто щось було потрібно; товари, гроші,  безкоштовні послуги,  емоційне  обслуговування, наші  зв’язки, можливості … Що завгодно, тільки не ми самі. Це гірко усвідомлювати потім, коли бажане отримано, а нас залишають наодинці з нашими проблемами. І більше не дзвонять, не пишуть, нікуди не кличуть. Використану річ можна викинути. Або прибрати в комору, як дриль, яка потрібна в господарстві. Знадобиться – дістанемо!

Молодий хлопець запросив дівчину на вечірку. Не дуже привабливу дівчину, повну таку, в окулярах. Ця дівчина про нього мріяла, він знав! Вона одяглася красиво, витратила багато часу на макіяж і зачіску, хвилювалася, ніч не спала. І все йшло відмінно. Поки вона не зрозуміла, що хлопець її запросив тільки для того, щоб з її батьком познайомитися і отримати хорошу посаду. І з вечірки товстенька дівчина йшла одна, і гірко плакала. Хоча нічого ж не трапилося. Її просто хотіли використовувати. А це так боляче розуміти.

Як тільки розумієте, що вас почали використовувати – треба йти з вечірки. І дистанціюватися у відносинах. Це вже не стосунки, це ви прислужуєте іншій людині, служите їй, – ніби як дриль. Їй просто треба дірок насверлити, ось  до вас і звернулися.

Зрозуміти, що нас використовують, дуже просто. Людині постійно від нас щось треба. Вона може навіть і не просити, – ми самі даємо. Надаємо послуги, даруємо, стіл накриваємо і рахунки оплачуємо. Спробуйте один раз відмовити чемно. Сказати: “Я зараз не можу це зробити. Немає можливості!”. І подивіться на поведінку свого знайомого. Якщо він нормально сприйме відмову, вибачиться і запитає, чи не треба і вам допомогти, – все в порядку. Якщо надуется, розсердиться і втратить до васінтерес, – все зрозуміло. На жаль, все зрозуміло. Ми – дриль. Або інша корисна річ, яка лежить в темному кутку доти, доки знову не стане потрібною.

А в особистому житті ми беззахисні. Ми довіряємо за замовчуванням, ось в чому справа. Ми любимо, тому і готові віддавати, погоджуватися. Жертвувати. Але якщо занадто довго і багато доводиться жертвувати, теж варто задуматися – чи люблять нас?  Можливо нас теж використовують, як корисну річ, яку викинуть, як тільки вона стане не потрібною …