Як не старіти раніше часу: 3 основні фактори

Нещодавно я йду коридором – і бачу, що назустріч мені йде жіночка. Підходжу ближче, а це дзеркало. Зазирнула у паспорт – а мені 78 років. Коли життя пролетіло? Я й не зрозуміла…

Не можна вдавати, що ми завжди молоді, а смерті не існує. З віком думки про кінцівку життя – вкрай необхідні. Для розуміння, що ти за особистість, що в тобі приховано.

Егоїзм і гедонізм випаровуються, як тільки розумієш, що життя триватиме без тебе, “з її насущним хлібом, із забудькуватістю дня”. Це лякає, але й дає привід прокидатися вранці.

3 основні фактори, які допомагають не старіти раніше:

Атмосфера

Запитайте у себе, що для вас – ідеальний день? Напевно, коли не треба рано вставати та йти туди, куди не хочеться. Час, який можна витратити так, як вимагає душа: зайнятися чимось чи взагалі нічого не робити, поїхати чи залишитися вдома.

Найважливіше – атмосфера в будинку. Все добре, коли тебе люблять. А сварки та конфлікти – болючі.

Добра атмосфера народжується там, де ти робиш саме те, до чого є схильності, а більшість людей змушена займатися тим, що їм не до вподоби.

Бажання

Як тільки ви бачите згаслий погляд і відсутність будь-яких бажань, то все – життя закінчено. Треба плекати свої бажання, поки вони в тебе є, і все буде. І творчість, і решта.

І ось тут не обійтися без такого компонента, як мудрість. Багато хто каже – навіщо в старості мудрість, адже все вже прожито та пройдено. Це пастка для свідомості. Шлях продовжується! І важливо розуміти та відчувати – які бажання здійсненні, а які ні. Розчарування сутулить спини. Люди, які вимагають від життя дуже багато, але не отримують, старіють на очах.

Життя – це дефіцит. Достаток це смерть

Дефіцит народжує дивовижне відчуття насолоди. Коли я голодую або тримаю дієту, виникає зовсім інше ставлення до їжі та шматка хліба.

Дефіцит дуже важливий у всьому. У волі, і дефіцит потрібен, навіть необхідний. Як тільки людина має всю свободу на світі, вона стає твариною.

Щастя – це не бурхливий потік задоволень, а вміння відокремлювати справжні цінності від хибних і нав’язаних.

Зрештою, старість – це момент пробудження. Речі втрачають цінність, стають мотлохом. Важливим залишається лише те, яку пам’ять ти залишиш про себе. Речі та задоволення – це не щастя, це – споживання.