Одна людина ображав публічно мудреця:

– Ти безбожник! Ти п’яниця і злодій!

Мудрий чоловік у відповідь лише посміхнувся. Спостерігав цю сцену добре одягнений юнак, який  запитав:

– Як же ти можеш подібні образи терпіти? Невже тобі не образливо?

Мудрець сказав хлопцеві:

– Якщо ти хочеш дізнатися мій секрет, тобі доведеться пройти зі мною.

Мудрець зайшов в запорошену комору і, порившись в скрині, знайшов рваний, брудний і старий халат, кинув його юнакові і сказав:

– Приміряй, це для тебе одяг.

Юнак оглянув його і обурився:

– Навіщо мені надягати на себе ці брудні обноски? Ти бачиш я одягнений в пристойний і хороший одяг. Ти напевно збожеволів!

І кинув рваний халат назад.

– Зверни увагу, – сказав мудрець, – ти чомусь не захотів приміряти старе лахміття. Точно так само і я не став приміряти до себе ті брудні слова, якими намагався дістати мене той чоловік. Чи зможеш ти ображатися на образи, якщо будеш розуміти  дуже грунтовно і твердо, що образи – це лахміття, яке тобі кидають з чужого плеча люди. Звичайно, ніхто не забороняє тобі приміряти  образи і навіть носити їх, якщо у тебе раптом не виявиться власного одягу.