Як навчитися ніколи не кричати на дитину

Ми не можемо уникнути негативних емоцій, але можемо навчитись контролювати їх. Для цього в першу чергу потрібно зрозуміти, як ваш крик і роздратування впливають на ваших дітей. Тоді взяти себе в руки буде набагато легше.

ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ З ВАМИ?

Дитина не чує ваших прохань. Продовжує балуватися, замість того, щоб йти обідати, збирати іграшки або спати. А тим часом в раковині лежить гора брудного посуду, пора розвішувати випрані речі, та й впринципі потрібно зробити дуже багато справ. І мама не витримує, різко підвищуючи тон.

В цю хвилину в вашому організмі відбувається вироблення норадреналіну або “гормону люті”. Через нього м’язова сила і швидкість реакції за лічені секунди підвищуються в кілька разів. Крик допомагає тілу розрядитися – це нормальна фізіологічна реакція. Психіка також зазнає ряд змін: загострюється увага, після чого пороги всіх подразників швидко знижуються.

ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ З ДИТИНОЮ?

Гучні крики під час сварки впливають і на дитину. Переляк запускає вироблення адреналіну, під впливом якого звужуються судини, а значить і підвищується тиск, серце починає битися частіше.

Природно, все це погано позначається на роботі серцево-судинної системи. В результаті у дитини, яка часто чує вдома крики, сильно підвищується ризик розвитку таких патологій, як аритмія, аневризм і навіть інсульт в старшому віці!

Також зверніть увагу, що діти копіюють модель поведінки, властиву їхнім батькам. А дратівливість ще нікому не полегшила життя. Причому найбільше агресії зазвичай спрямовується саме на близьких, тобто в першу чергу на вас.

Для дитини кожен конфлікт – це страшна трагедія. Тому що він думає, що може втратити вашу любов назавжди. Сказані зопалу образливі слова можуть обернутися низькою самооцінкою. І всі наступні скандали погіршують ситуацію.

Але людина спалахує не моментально: у нас завжди є кілька секунд, щоб зупинитися.

Прекрасно працює наступний стоппер: згадайте, що на начальника ви ніколи не кричите, навіть якщо він відвертий “дурень” і поводиться зовсім не так, як вам би хотілося. Це таке собі табу. А чим же гірша ваша власна дитина?

І ще один момент: уявіть, що з вами говорять на підвищених тонах або ображають. Подобається? Навряд чи.

Спробуйте відновити в пам’яті, як завершилася попередня сварка. Швидше за все ви сильно пошкодували про хвилинної слабкості, коли побачили перелякані очі і сльози своєї дитини. Хіба варто було тоді так кричати? Може не варто повторювати одні й ті ж помилки по десять разів?

Так, часом стриматися дуже складно – це факт. У пікових ситуаціях спробуйте переключити увагу на будь-яку якомога більше відсторонену проблему. Наприклад, що потрібно купити в магазині? Або що подарувати чоловікові в найближче свято?

Стримавши крик, ви зможете по-справжньому пишатися собою. Адже так роблять дійсно сильні і розважливі люди.

ЯКЩО СВАРКА ВСЕ-ТАКИ ТРАПИЛАСЯ …

Негайно поговоріть з малюком. Визнайте, що вчинили неправильно, тому що крик – це не вихід. Потім запитаєте, як дитина думає, чому ви посварилися. Нехай назве причину.

Важливо, щоб він зрозумів, що ви помилилися тільки в виборі реакції – переходити на крик не потрібно. А ось причина скандалу все-таки в його поганому вчинку.

Обов’язково помиріться: обійміть, поцілуйте малюка, скажіть про те, як сильно його любите.

Потім, на холодну голову, ви обов’язково зрозумієте, що розлютилися зовсім не з вини дитини, а через свою втому, накопичені труднощі і т. п. А беззахисна крихітка просто попалася під руку. Якщо ви насправді просто зірвали злість, зафіксуйте цей момент і спробуйте більше так не робити.

Коли висновки зроблені, більше не повертайтеся до скандалу, прокручуючи в голові всі його подробиці – це руйнує психіку. Просто наступного разу скористайтеся тими кількома секундами, які організм дає вам, щоб взяти себе в руки.