Тривога не вирішить ваші проблеми, вона тільки заважатиме вам жити

Багато людей постійно живуть з тривожністю, однак не всі знають, що це втомлює. Ми настільки часто все обдумуємо наперед, що втрачаємо спокій і щастя вже зараз.

Ми передбачаємо негативні події в майбутньому, які можуть і не статися, а потім страждаємо через них так, ніби вони вже сталися.

Ми з підозрою ставимося до тих, хто проявляє до нас максимум тепла і підтримки, тому що постійно намагаємося убезпечити себе від болю і розчарування. У підсумку ми перестаємо жити та клеїмо пластир на можливі рани.

Тривога означає постійне прагнення вирішувати завтрашні проблеми. Ми поводимося так, ніби заздалегідь знаємо, хто і як вчинить в кожній ситуації, ніби нам відомі всі таємниці життя і ми зможемо запобігти всім проблемам, якщо тільки як слід постараємося.
Ми розриваємо стосунки з симпатичними нам людьми, тому що нам здається, що вони нас підвели; ми відмовляємося від речей, які нам подобаються, тому що боїмося, що вони приведуть до страждань і розчарування; ми перестаємо говорити на певні теми, побоюючись, що нас неправильно зрозуміють.

Ми позбавляємо себе багатьох відчуттів, компаній і досягнень, думаючи, що таким чином захистимо себе від страждань, але насправді тільки позбавляємо себе спокою сьогодні.

Ніхто не знає, що буде завтра. Як би нам не здавалося, що ми все знаємо про людей або життя в цілому, нас очікує ще багато несподіванок.
Але тривожність забирає у вас право відкрити людину з кращого боку, право на себе і свій світ. Вона занурює вас у світ негативу, який ви самі створюєте у своїй голові і не випускає звідти, змушуючи сидіти на самоті серед думок про невдачі та поразки.

Тривога забирає наш спокій сьогодні, не вирішуючи ніяких проблем завтра. Вона краде наш шанс на щастя і наповнює нас страхами та сумнівами, які паралізують нас і не дають впевнено рухатися вперед.

Жити з тривожністю – це весь час ходити з важким серцем і неспокійним розумом. Це намагатися жити добре і щасливо, але постійно згинатися під вантажем своїх думок. Це постійний пошук рішень до неіснуючих проблем і час, розтрачений на ситуації, які існують тільки у твоїй голові.

Життя з тривогою – це внутрішня війна в ім’я недосяжного світу.