Три типи людей від спілкування з якими слід відмовитись, щоб зберегти нерви

Добре, коли довкола чудові люди. І все ж, більшість із них, зрештою, виявляться тими, з ким краще не спілкуватися зовсім. Хоча на перший погляд і виглядатимуть як добрі друзі, родичі. Судити з людини потрібно відштовхуючись від її дій. Це єдиний правильний спосіб сформулювати правильні висновки про нього. І навпаки, слова, які не підкріплені діями, залишаються порожніми. Існують 3 типи не тільки марних, але ще й шкідливих людей:

Перший тип – люди, які беруть у борг і “забувають” про це.

Гроші – ідеальний варіант відсіяти поганих людей зі свого оточення. Іноді варто дати в борг і просто спостерігати за тим, що відбуватиметься далі. І давати слід із чітко обумовленою датою повернення. Більшість людей навіть не з’являться на горизонті із дзвінком та проханням почекати ще трохи. Так виявиться безвідповідальна особистість.

Людина, нездатна повернути борг й у майбутньому неодмінно підведе. На неї не можна покластися. І ще з великою часткою ймовірності вона розпускатиме чутки про те, як ви на неї тиснете з поверненням обов’язку, навмисне замовчуючи про важливі подробиці.

Другий тип – любителі плакатися.

Це – люди, які постійно скаржаться на все навколо. І винні у їхніх невдачах: обставини, друзі, знайомі, родичі, начальство та навіть погана погода. Список можна продовжувати вічно. Але головне, вони приносять деструктив у житті інших – свого найближчого оточення. Найгірше те, що вони заразливі.

Чим більше спілкування з таким персонажем, тим більше і сам “слухач” буде перейматися ідеєю звинувачувати у всьому інших. Коли людина поруч скаржиться на відсутність підвищення в роботі день за днем, рік у рік – варто розуміти, це не обставини. Лише вона сам нічого не зробила для заповітного підвищення. І завтра за вашою спиною говоритиме з кимось іншим про те, чому ви погана людина.

Третій тип – споживач.

Або «людина-чайка», яка постійно говорить: «Дай-дай-дай!». Це може бути і чоловік, для якого дружина – звичайна куховарка та поломийка. Або друг, який з’являється на горизонті та запитує «Як справи?» тільки тоді, коли йому щось потрібне і прогнозовано в діалозі піде прохання.

Справжні, міцні стосунки будуються за принципом: Ти мені – я тобі. Це має відбуватися несвідомо, без ведення точного підрахунку хто, кому і що зробив доброго. Інтуїтивно. Якщо ж вчасно не розімкнути коло спілкування зі споживачем, виробиться ненависть себе – за свою безхарактерність.