Повчальна історія про проблеми у відносинах та причини конфліктів на прикладі яблук: варто прочитати всім

Ми пропонуємо вам уважно прочитати цю розповідь. Вона наочно розповідає про те, що ми чекаємо в стосунках і як важливо спочатку позначати спільні пріоритети та правильно підійти до вибору партнера. Дана історія змусить вас на мить задуматись.

Уявіть, що ви дружите з Яною. У Яни є три зелених яблука. А вам цих яблук потрібен кілограм, але червоних. І в даній ситуації розумним було б піти на ринок і купити кілограм червоних яблук у того, хто готовий вам продати кілограм червоних яблук.

Але ринок – це так абстрактно, так далеко – а раптом там взагалі ніяких яблук не буде? А раптом санітарний день? А Яна – ось вона тут стоїть, вона класна. І ви робите сміливе припущення, що кілограм червоних яблук у Яни все-таки є. Глибоко в душі. А якщо прикласти відповідні зусилля, вона вам їх віддасть. Адже це було б дуже до речі.

«Яна, а хочеш, я тебе в кіно запрошу?» – добродушно цікавитеся ви. Дівчина здивована, але вона, напевно, хоче, тим більше, що ви удаєте, що вам це абсолютно не важко. Ви ведете Яну в кіно. Але після цього кілограма червоних яблук у вас не з’являється.

“Що за фігня?” – думаєте ви та ведете її в кафе. Ви гуляєте з її собакою. Ви клеїте їй шпалери. Ви ремонтуєте її машину. І нічого не відбувається. «Так що ж ти за с*ка така» – обурюєтеся ви та пропонуєте їй переїхати до вас.

Ціна кілограма червоних яблук злітає до небес. Який там ринок – тепер вам принципово отримати свої яблука саме від Яни. Ви говорите собі, що це доля.

І тут вже ясно, чим справа закінчиться: прийде день, коли хтось буде кричати: «Я на тебе життя поклав, а тобі для мене паршивих яблук шкода», а хтось буде ридати у відповідь: «Та немає в мене ніяких яблук і ніколи не було»

Дійсно, з чого? Я свідомо не беру ситуацію, коли підступна Яна старанно вводить вас в оману, тому що їй тупо подобається ходити в кіно (хоча часто саме це і відбувається).

Але часто-густо трапляється так, що ми не до кінця чесні у своїх намірах, а в оточуючих людей просто немає того, що нам потрібно: кілограма червоних яблук, бажання народжувати від нас п’ятьох дітей, бажання бути турботливою господинею, потреби у спільному відпочинку, здатності говорити відверто, банально – любові до нас і, відповідно, можливості цю любов демонструвати. І це нормально. Точно так само, як нормально хотіти всіх цих чудових речей.

Ненормально – займатися рекетом, намагаючись витрусити з першої симпатичної людини, яка виявилася поблизу, те, чого у неї немає – тільки на тій підставі, що «в глибині душі» у неї це, можливо, знайдеться.

Не знайдеться. Якщо у когось щось для вас є, він цим поділиться сам. Не з глибини душі – а від усієї її широти. Тому не вимагайте від людини неможливого, а одразу шукайте таку, яка потрібна вам

джерело