Помилки, яких варто уникати батькам в виховання дітей

Велика кількість батьків прагнуть навчити своїх дітей усім можливим правил поведінки та суспільних норм. Попри чіткі уявлення про кінцевий результат, багато припускаються суттєвих помилок. Батьки часто забувають, що дитина народжується без будь-яких знань та навичок, а досвід вона набуває поступово в процесі дорослішання, накопичуючи знання від оточуючих її людей.

Багато батьків, намагаючись уберегти дитину від проблем і негараздів, не дають дитині можливості проявити самостійність. Така дитина живе зі знанням того, що так і повинно бути. Такий варіант знайомий батькам, чий малюк піддається маніпуляціям, але все частіше відбувається навпаки; дитина всіляко прагне чинити опір бажанням дорослих управляти її бажаннями та діями. Дитина відкидає навіть те, що за всіма законами логіки є вірним, але з почуття протиріччя діє собі та оточуючим її людям на шкоду.

Обидва варіанти розвитку дитини є крайнощами, які знаходяться за межами суспільних норм.

Як виховати дитину, щоб вона не опинилася в тій чи іншій крайності етичного і морального виховання? Яких помилок потрібно допускати у вихованні дитини?

1. Не можна показувати дитині надмірне почуття гордості її успіхами, особливо, якщо успіхи дитини полягають в їх своєчасному досягненні необхідних знань. Міра повинна бути в похвалі дитини за її заслуги, але там, де для цього є підстави.

2. Потрібно довіряти своїй дитині. Довіряти виконання якогось доручення. Таким чином у дитини буде виховуватися не тільки прагнення бути самостійною, а й почуття відповідальності.

3. Деякі батьки у вихованні дітей застосовують принцип конкурсу. Вони постійно порівнюють свою дитину з іншими дітьми, бажаючи домогтися від дитини результатів кращих, ніж у його однолітків або братів, сестер. Варто пам’ятати, що у кожної дитини свої індивідуальні особливості, наявність талантів або їх відсутність в різних сферах. Наприклад, неправильно вимагати від дитини великих досягнень у спорті, якщо вона не може добитися успіху через відсутність фізичних здібностей.

4. Не можна навантажувати дитину зайвими справами та відповідальністю. Кожна дитина має право на дитинство. Крім предметних занять, спорту, участі у всіляких заходах, у дитини має бути час на ігри, прогулянки, спілкування з однолітками. Висока завантаженість навчанням і додатковими заняттями позбавляє дитину щасливих моментів з безтурботного дитинства.

5. Ще однією помилкою у вихованні є надмірне прагнення виростити правильну людину. Це добре, коли людина протягом життя дотримується законів суспільного і морально етичного характеру. Але варто враховувати той факт, що в бажанні відповідати правилам людина втрачає індивідуальність. Вона стає такою, як усі. У чому ж тоді цінність, саме вашої дитини?

6. Не варто вибирати професію для дитини замість неї. Батьки, звичайно, краще знають про те, як влаштувати життя свого малюка в майбутньому, але все ж, потрібно враховувати думку і бажання самого чада в цьому питанні. Саме, дитині доведеться жити та працювати в тій професійній сфері, на навчання якої нею будуть витрачені кілька років. Людина більш щаслива, коли по життю займається тим, що їй цікаво та подобається.

7. Не потрібно вчити дитину оцінювати людей по першому враженню, з огляду на різні обставини перші враження часто бувають оманливі, як і зовнішність людини. Діти за своєю натурою допитливі. Вони задають дорослим питання, відповідей на які немає навіть у мудреців. Діти цікавляться зовнішніми відмінностями людей на прикладі своїх однолітків. Від дорослої людини залежить те, як дитина сприйме пояснення про ті чи інші недоліки в зовнішності та поведінці людини, іншої дитини. Не варто відмахуватися від того, що люди, до яких батьки відчувають почуття неприязні, повинні викликати у дитини таку ж негативну реакцію.

8. У вихованні обов’язково потрібно звернути увагу на характер дитини. Саме характер визначає багато людських якостей. Від наявності або відсутності певних рис характеру залежить те, як буде проходити процес виховання. Прагнучи добитися від дитини бажаного результату, батьки ризикують зламати її характер, в результаті чого, подорослішавши, дитина стає безхарактерною, веденою по життю, залежною від дій і думки інших людей людиною.

Всі ці пункти відносяться до часто допускаються помилок батьків у вихованні дітей, але їх легко уникнути, прислухаючись до порад і грунтуючись на власному досвіді; не позбавляючи дитину хороших моментів, випробуваних у власному дитинстві та помірній турботі. Не потрібно давати дитині те виховання, яке не захотілося б отримати самому свого часу.