Помилки, які не варто намагатись виправити

Багато років тому я потрапив на незвичайну виставку в галереї. Я зацікавлено бродив по ній близько години – там продавалися килими роботи індіанців навахо. Насправді,  представлені килими виявилися незвичними. Власник-колекціонер, надзвичайна і дивна людина на ім’я Джеймі Росс, збирав килими навахо з англійськими словами, буквами та цілими реченнями, вплетеними в малюнок.

Я помітив, що на багатьох килимах в плетінні видно маленькі вади й запитав, чому майстри їх залишили? Впадають в очі відступи від малюнка, випадкові лінії та візерунки, які трохи вибиваються зі зразка в порівнянні з іншими на килимі …

Росс відповів, що тому є багато пояснень. Одне з найвідоміших – навахо навмисно вплітають вади в малюнок на килимі, щоб нагадати самим собі про недосконалість людської природи. Цей самий підхід ми знаходимо в японському мистецтві вабі-сабі.

Але сам Росс вважає за краще інше пояснення. Справа не в тому, що навахо спеціально роблять помилки в плетінні. Він сказав, що вони ставилися до помилок, як до моментів у часі. Раз ми не в змозі змінити час, навіщо намагатися виправити помилку, яка вже відбулася?

Помилка вже вплетена в тканину часу. Корисно пам’ятати про це, коли озираєшся назад.

Він розвинув свою думку і навів приклад зі сходженням на гору. Коли ми піднімаємося на вершину, то по дорозі обов’язково робимо невірні кроки та оступаємось. Але продовжуємо йти. Ми не зупиняємося і не повертаємося у вихідну точку, якщо десь спіткнулися і впали, а десь пішли неправильною дорогою і збилися зі шляху. Ми продовжуємо йти.

Неможливо стерти невірний крок. Він уже стався і це частина сходження …

Якщо килим закінчений – значить, він вдався. І що ще важливіше, килим з декількома невірними стежками – правдивий, справжній килим.

джерело