Особливості поведінки матерів, які негативно впливають на їх дітей в майбутньому

Виховання дітей – важка і відповідальна місія. Саме від батьків залежить те, ким стануть їхні діти в майбутньому. Серед ваших знайомих є такі родини, в яких мами готові зробити для своїх діток все, щоб вони виросли щасливими, але їх діти виростають егоїстичними та інфантильними? Ви здивуєтесь, але такі ситуації в наш час зовсім не рідкість.

У чому ж помилка таких матерів? Вся проблема в тому, що багато матерів не замислюються про те, як їх методи виховання впливають на формування  особистості дитини. А коли вони про це починають думати, то вже занадто пізно …

Ось 6 поширених помилок у вихованні:

 

1. Мама надто переймається за дитину і не дає їй можливості ризикувати.
Ми живемо у світі, в якому загрози оточують нас на кожному кроці. Розуміючи це, ми робимо все, щоб захистити наших дітей.

Але психологи з Європи впевнені: якщо дитина не грає на вулиці, якщо їй жодного разу не довелося впасти та обдерти коліно, то в дорослому житті вона часто страждає різноманітними фобіями та комплексами.

Дітям потрібно кілька разів впасти, щоб зрозуміти, що в цьому немає нічого страшного. Підлітку треба посваритися і пережити гіркоту втрати першого кохання, щоб стати емоційно зрілим – без цього неможливі тривалі відносини. Якщо батьки виключають всі ризики з життя дітей, є висока ймовірність того, що дитина в майбутньому стане зарозумілою, пихатою та в неї буде низька самооцінка.

 

2. Мама прагне все контролювати.
Деякі матері буквально стежать за кожним кроком свого чада і змушують його копіювати власну систему цінностей. Особистість дитини ігнорується. Вважається, що чим дитина слухняніша, тим краще.

В результаті одні діти відчувають себе безпорадними, у них розвивається споживча позиція стосовно світу і загострюються конфлікти з однолітками. А інші, навпаки, бурхливо протестують, вступаючи на зло батькам і суспільству.

 

3. Мама весь час порівнює свою дитину з іншими.
Нотації – не найкращий спосіб донести дитині, що вона помиляється в тій чи іншій ситуації. До них можна іноді вдаватися, але часто повторювані нотації втрачають виховну цінність і зазвичай призводять до дитячого протесту.

А ще ні в якому разі не можна порівнювати дитину з іншими дітьми, тому що вона – індивідуальність. Будь-які порівняння з іншими призводять до ненависті до того, з ким його порівняли, комплексам неповноцінності та проблем в спілкуванні з батьками. Дитині здається, що батьки вважають його гіршим за інших.

 

4. Мама виконує кожну примху своєї дитини.
Це ще одна крайність, яку допускати не варто: якщо дитині на першу вимогу все надають на блюдечку з блакитною облямівкою, то вона буде не готова до найменших життєвих труднощів і не зможе добиватися поставлених цілей і вирішувати свої проблеми.

Розбалувані діти сильно схильні до неврозів, мають завищену самооцінку і не готові проявляти самостійність.

 

5. Мама занадто опікується дитиною.
Якщо ви занадто опікаєте своє чадо, це може привести до негативних наслідків. У дитини будуть складності в спілкуванні з однолітками, вона не зможе домагатися поставлених цілей, стояти за себе і висловити свою думку. Тому з самого раннього віку слід давати дитині можливість проявляти свою самостійність та індивідуальність.

Такі мами прагнуть у всьому «допомогти» дитині та оточують її надмірною турботою, цим самим позбавляють її необхідності самостійно вирішувати проблеми та шукати вихід зі складних ситуацій.

Рано чи пізно дитина звикає до того, що хтось «прийде на допомогу». У реальному світі такого не буде, тому дитина виявиться непристосованою до дорослого життя.

 

6. Мама занадто жертвує собою.
Це зустрічається надзвичайно часто: мама ходить в магазин, готує дітям їжу, відводить їх в школу, носить їх на руках … В громадському транспорті дитина сидить, а мама терпляче стоїть поруч. В результаті виростає егоїстична дитина, яка звикає, що весь світ обертається навколо неї.

А потім мама дивується: чому ти такий егоїст, коли ми стільком жертвуємо заради тебе?

Вчіть дитину допомагати вам. Вже з трьох років діти цілком можуть допомагати мамі носити сумки, а з 5-6 – прибирати в домі, вимикати за собою світло, застеляти ліжко і т. д.

У шкільному віці дитину пора привчати до самостійності. Нехай вчиться ходити в магазин, розраховувати витрати, мити після себе ванну та унітаз … Все це дозволить вам виховати відповідальну і неегоїстичну людину.

А які помилки ви вважаєте найнебезпечнішими?