Чому не варто допомагати дитині робити уроки. Важливо знати всім батькам

Своєю любов’ю та турботою ми прагнемо уберегти дітей від неприємностей, допомогти їм подолати труднощі та полегшити їх життя. У своїх прагненнях ми часто заходимо надто далеко. Саме тому не варто робити  уроки з дитиною.

Рюкзак дитина має складати самостійно! Зайві розмови про школу  можуть лише зіпсувати ваші стосунки. Вам що, складно знайти інші теми для розмови? Дитина повинна займатися особистими справами від 2 до 4 годин на день. Вимогливі батьки скорочують вільний час дитини: кружками, секціями, мовами. Але найчастіше трапляється так, що результат не виправдовує очікувань. Тому не доведіть до огиди до школи та навчання свою дитину.

Завжди будьте на її стороні. Бережіть дітей, не боячись поганих оцінок. Батькам не потрібно акцентувати увагу на оцінках, як це робили в радянські часи. Лінь в психології не існує, якщо ваша дитина самостійно не може вивчити уроки, значить на це є свої причини. Є маса причин, чому дитина не робить уроки. Краще зрозуміти причину і посприяти її усуненню.

Бувають батьки, які бажають виростити сумлінних і виконавчих дітей. І є такі, у яких в пріоритетах отримати всебічні можливості управляти дітьми. У більшості випадків, час ДПА та ЗНО стають не найкращими часами для сім’ї: нервові зриви, депресія, істерики роблять свою роботу. Варто зрозуміти, що вам важливіше любов дітей або оцінки в школі? Варто звернутися за порадою до спеціалістів, психологи зможуть дати добру пораду для подальшого благополуччя в родині.

Щасливі батьки легко будують відносини з дітьми.

Батьки часто не помічають, чого не вистачає їх дітям, саме тому не рідко в одній сім’ї виростають абсолютно різні діти. Стежити за матеріальними потребами дитини це турбота, а не виховання. Не варто вважати, що цього буде достатньо. У старості ви зможете побачити, як ви поводилися з дитиною в дитинстві. Коли дитина піде в школу, вам варто зберегти ті стосунки, які у вас були до неї. Дитина в школі повинна навчитися розуміти  не тільки теорію предметів, а й отримувати навички які їй допоможуть в подальшому житті: вміння знаходити спільну мову, налагоджувати відносини, ставати відповідальною.

Попереду доросле життя. Батьки повинні м’якше реагувати на невдачі дитини, тоді їй буде легше виправляти свої помилки. Не варто звинувачувати дитину в неуспішності в початковій школі, часто проблема буває не в дітях. Дітей карати правильно, але потрібно добре обмірковувати вчинок дитини та міру  покарання. Грубі рішення не покажуть гарного результату.

Давати дитині гроші потрібно з 6 років, невеликі, але стабільні суми. Дитина сама повинна вирішити на що їх витратити, не варто мотивувати дитину заробити гроші успішністю в школі. Дайте дитині прожити життя так, як вона вважає за потрібне. Вона має навчитися жити самостійно. Інакше надалі їй буде складно зробити якийсь вибір. Світ влаштований так, що отримати вищу освіту не так легко, багатьом доводиться працювати заради неї.

Надмірна опіка над дітьми призводить до безвідповідальності, незібраності, неуважності. Дитина звикає що за неї все продумують батьки і їй не потрібно докладати ніяких зусиль. Дитина повинна бути впевнена, що в родині її люблять і їй довіряють.

Дитина повинна знати, що вчитися треба хоча б тому, що розумова праця оплачується набагато дорожче ніж фізична. Отримавши гарну освіту, вона зможе працювати та отримувати гроші за улюблену справу. Безлад в кімнаті підлітка вказує на його душевний стан. Дорікати дитині в цьому варто лише в тому випадку, якщо бардак виходить за межі кімнати.

Постійні пояснення про те як потрібно жити, не дадуть очікуваного результату. Дітям потрібно подавати хороший приклад. Життєві уроки діти беруть з вчинків своїх батьків. З дітьми потрібно постійно спілкуватися, але не тільки про проблеми, а взагалі про життя. Не треба їх вчити як жити, досить дружнього спілкування.

Якщо дитина, намагається досягати своїх цілей шляхом маніпуляції, значить у неї невроз і варто зайнятися пошуком причини такої поведінки. Здорова дитина повинна знаходити інші методи вирішення виниклих проблем. У разі поганого вчинку дитини, критикувати потрібно її вчинок, а не саму дитину. Не зачіпайте її особистість, дитина має зрозуміти, що вчинила погано, зафіксувавши свою увагу виключно на цьому. У своїх повчаннях будьте позитивні та менше критикуйте, так дитині буде легше вас зрозуміти.

Дитина повинна бути впевненою у своїх батьках. Повинна розуміти, що вони добрі та сильні люди, які в будь-якій ситуації зможуть її захистити. Іноді дитині в чомусь відмовляють, але часто батьки підтримують її інтереси.