5 наймудріших цитат Царя Соломона про те, як змінити життя на краще

Навіть маленька дитина відчуває, що життя – це не тільки “травневий день, де всі танцюють і співають” – як говорить відома пісня. Їй доводиться коритися дорослим, вставати рано, щоб вирушити до дитячого садка, їсти нелюбиму кашу.

Мені наприклад, рідні твердили день у день: “терпи, козаче, отаманом будеш” і “під лежачий камінь вода не тече”. І починало здаватися, що все наше життя – це важкий хрест, який треба нести і не кректіти, і ще незрозуміло, що там гарного в тому житті отаманському.

У старших класах я пристосувалася до реалій, взяла свої справи під контроль: навчання, додаткові заняття, допомога по дому. І мені практично нічого не доводилося терпіти. Я навчилася робити складні справи швидко та добре, щоб звільнити час для задоволень – читання, перегляду ТБ, прогулянок.

На мене великий вплив зробила фраза Царя Соломона “Все мине. І це теж минеться”. Вона допомагала у всьому: скласти складні іспити, пережити драму серця або розбрат із подругою.

З одного боку, вона теж про те, що неприємності потрібно зазнати, але в той же час – вона про світло наприкінці тунелю та про звільнення душі від вантажу.

Я до цього дня захоплююсь висловлюваннями Соломона. І Вас хочу з ними познайомити:

Про гнів

Дурний увесь свій гнів виливає, а мудрий стримує його.

Новомодні психологи кажуть: не стримуйте гнів усередині, виплесніть його назовні: плачте, кричіть, бийте посуд, висловіть нарешті все те, що накопичилося на душі. Вам стане легше. Можливо.

Але цей спосіб має побічний ефект – гнів, як вірус, заразить собою всіх навколо. Його треба вміти придушити в собі, щоб не дати йому поширитись. Володіти собою та контролювати свої емоції – цьому потрібно вчитися безперервно.

Про лихослівʼя

Не прагни чути все, бо ти почуєш, як твій раб злословить тебе.

Хто береже уста свої, той береже душу свою, а хто широко розчиняє рота, тому біда.

Одна з найбільших помилок людей – переоцінювати свою роль у житті інших, вважати, що до нього ставляться з усією душею. Ми всі – лише люди, наповнені найрізноманітнішими думками та емоціями, ми не повинні подобається всім, у кожного викликати любов і дружбу.

Ці слова не про лицемірство близьких, але про те, що не варто безмежно довіряти людям і чекати від них безроздільної любові.

Вчора було краще, ніж сьогодні

Не кажи: «Як сталося, що колишні дні були кращими за ці?», бо не від мудрості ти запитав про це.

Що толку знемагати від того, що в молодості, чи рік тому було краще, ніж тепер? Це лише ілюзія, краще не було. Проблема в тому, що зараз у вас все не так добре, як раніше. Значить, десь ви припустилися помилки. Виправляйте її швидше. Кожен новий день вартий того, щоб прожити його щасливо і краще, ніж учорашній.

Про помсту

Хто риє яму, той впаде в неї, і хто покотить каміння вгору, до того воно повернеться.

Справа не в законі бумеранга, який моментально спрацьовує, а в тому, що ми притягуємо до себе таких самих людей, як і ми. З тими самими цінностями і способом мислення. І якщо ми самі готові когось штовхнути в спину, то треба бути готовим до того, що і нас штовхнуть.

Все повторюється

Що було, те й буде; і що робилося, те й робитиметься, і немає нічого нового під сонцем.

Кожен із нас переконаний в унікальності своєї долі. І якщо наша ДНК і справді не повторна, то наші думки, вчинки та їх наслідки – напрочуд схожі. “Скільки разів твердили світу…” Соломон через ці слова закликає вчитися мудрості на чужому досвіді.

Шукайте рідну душу

Вдвох бути краще, ніж одному, бо, коли впадуть, один одного піднімуть, але горе, якщо один упаде, а щоб підняти його немає іншого, та й якщо двоє лежать — тепло їм, одному ж як зігрітися?

Зараз стало модно бути одноосібником, вільним, не обтяженим зобов’язаннями. Діти та дружина – кабала, батьки – тягар, іпотека – непосильна ноша, друзі не потрібні – будь-яку інформацію можна добути в інтернеті, розважити себе самостійно. Але що буде з поколінням, яке всього цурається?

Найщасливіші люди – це ті, хто не побоявся взяти на себе відповідальність за своїх близьких та бачать щастя у їхніх очах. І щастя це множиться з кожним днем, дарує впевненість у собі, почуття захищеності.

І ще одна геніальна фраза:

Той, хто дає жебраку, не збідніє, а хто відвертає свої очі від нього — на тому багато прокльонів.

Ця метафора не про те, що якщо ви не кинете пару монет жебраку біля метро, ​​вас наздожене страшна кара. Вона про те, що ви через допомогу іншому ви можете суттєво наростити свої сили та здібності (допомагати можна не стороннім людям, а дітям своїм та батькам). Допомога – це ваша робота понад норму, яка і змушує рости вашу душу, серце та інтелект.