«3 правила спілкування зі старими батьками»: поради від психіатра, які допоможуть перестати конфліктувати

Чим старішими стають батьки, тим важче спілкуватися з ними. Крім різниці поколінь, що є практично завжди, починає позначатися і загальна дратівливість. Ніхто не молодшає, вікові зміни не оминають і наших батьків.

Все ж таки, створюється чимало ґрунту у спілкуванні з батьками для вибудовування конфліктних ситуацій. При цьому вони не будуть зі своїми дітьми вічно, що також необхідно розуміти. У зв’язку з чим спілкування потрібно вибудовувати особливим чином безконфліктно.

І тут не потрібно винаходити колесо, коли, дотримуючись трьох правил спілкування з батьками, що постаріли, від Ірвіна Ялома, можна сісти в «цілий автомобіль».

Матеріал побудований на наступних книгах Ялома: «Мамочка і сенс життя», «Як я став собою. Спогади» та «Всі ми творіння на день».

1. Встановлення індивідуальних кордонів.

Більшість батьків навчають своїх дітей життя. Навіть, коли ті вже досить дорослі та самостійні. І цим вони лише псують стосунки зі своїми дітьми, викликаючи конфлікти. У добрій кількості випадків, навіть не розуміючи негативного впливу.

Встановлення кордонів – це важливо у відносинах із друзями, колегами по роботі, і навіть із батьками. І треба звикнути розумно пояснюватися, підкреслюючи: «Дитина – не власність батька».

Але і в крайнощі кидатися не слід, усвідомлюючи, що й батьки можуть мати рацію. Прислухатись – не значить виконати. Не слід вступати в суперечку, навіть якщо дуже хочеться відповісти. Говоріть прямо: “Я цього не хочу”, “Не розмовляйте зі мною так” та інше.

2. Критика – не для батьків.

З критикою треба бути акуратніше з будь-якими людьми в принципі, особливо з батьками. Ніхто не любить непроханої критики. Вона доречна лише там, де про неї попросили.

Поставте себе на місце батька. Як би ви себе відчували (швидше за все, подібне навіть траплялося), коли рідна людина починала вас критикувати? Те саме відбувається і в головах батьків.

Чим старша людина, тим важче їй змінитись. Найпростіший приклад – порівняти дорослого середнього віку з дитиною. Йому навіть у сотню разів складніше вивчити нову мову. Мозок уже втратив гнучкість. І спроба змінити стареньких батьків – марне, неприємне для обох сторін заняття.

3. Суперечки та конфлікти геть.

Про суперечки вже було сказано частково, треба намагатися обережно відстоювати особисті межі. А ось щодо конфліктів – тут працює зовсім інше.

Агресія у зрілому віці часто вибудовується на основі незадоволеності собою. Часто через марно прожиті роки, нереалізовані бажання.

І знаючи про справжню причину агресії, остання перестає «чіпляти». Випади залишаються без відповідей. У протилежному випадку зав’язується нескінченний конфлікт. Найкращий вихід – піти, або змінити тему розмови.