Зустрівшись в офісі на перерві, Олена звернулась до Івана з проханням
– Можеш дати пораду? Я правильно вчинила?
– Що трапилося?
– Колись нас з чоловіком моя мама підбила на спільне проживання. Ми продали свою і її квартиру і купили будинок …
– І чоловік погодився?
– У них з мамою були чудові відносини. Але слухай далі. Поступово, через кілька років, напруга між мною і мамою росло.
– Ну добре, а з чим це пов’язано?
– Вона все життя прожила з моїм вітчимом – він був не найкращим чоловіком. Вони навіть не розписані були. І за рік до покупки будинку він покинув її … А ми з чоловіком, на мою думку, зразкова пара, розумієш?
– Думаєш відносини з мамою зіпсувалися на тлі її заздрості до тебе? Ну до твого сімейного щастя.
– Дуже навіть можливо. Я її не впізнаю: ми почали часто конфліктувати, з’явились постійні натяки на мою неспроможність, залежність від чоловіка, уявляєш?
– Боюся, в цій справі я поганий порадник. Тобі б поговорити з мамою безпосередньо. Пробувала?
– Пробувала, але договорити я толком ніяк не можу: вона починає плакати і біжить у свою кімнату.
– Складна ситуація…
– Ось, вчора наприклад. Чоловік повертаючись з роботи купив продукти. Я перед цим написала йому список, мама це бачила тому практично весь цей перелік ми складали разом з нею. І ось, чоловік приносить продукти і йде в гараж, а мама побачила одну зайву банку майонезу …
– І в чому проблема?
– Чоловік любить час від часу придбати продукти які йому подобаються. А в списку цієї банки не було. І тут почалося: “А ось раніше, коли я жила з Ігорем …”
– Це хто?
– Це її колишні. І вона почала: Ігор завжди дотримувався списку, нічого зайвого не брав. Почала натякати на те, що чоловік мене ні в що не ставить.
– Ну а ти?
– А я вибухнула. Сказала що взагалі-то, що Ігор постійно витрачав гроші на різні розваги а вона нічого сказати не могла. А ми – родина, складаємо гроші в загальний бюджет і разом вирішуємо як нам їх витратити. А те що мій чоловік вирішив купити продукт який йому подобається це його вибір!
– А далі – сльози?
– Абсолютно вірно. Можливо я була занадто різкою?
– Складно сказати, я можу дати тобі пораду, але в кінці складеться ситуація, що я буду крайнім.
– Мені важлива твоя порада.
– Може вам роз’їхатися і пожити з мамою окремо? І хороші відносини повернуться?
– Я подумаю. Але як же будинок? Ми в нього стільки вклали … Його доведеться продавати. Та й мама стара, їй скоро може знадобиться догляд.
– Не знаю, вам вирішувати. Принаймні постарайся перш поговорити з мамою: обережно, здалеку. І натякни на варіант з розставанням. Ну або до психолога.
– Та ні спасибі, дякую за пораду.
– Немає за що. Нехай на шляху вашого сімейного щастя більше нічого не варто.
– Будемо шукати компроміси. Надіюсь на краще.