Зустрів своє кохання на роботі

Працюю акушером 8 років. Набачився всякого і трохи зачерствів на такій роботі, але цей випадок зовсім вибив мене з колії …

Того вечора я залишився на чергування і здійснював вечірній обхід по пологовому відділенню. В одній з палат я помітив жінку, яка народила позавчора.

Пологи приймав мій колега, все пройшло нормально, породілля сильно бригаду не втомила, стримувалася і майже не кричала.

А вчора сказав здивовано:

– Знаєш, а до Насті ніхто не так і не прийшов, дивно … по документам наче благополучна, прописка є, всі обстеження на місці.

А зараз вона сиділа біля вікна і мовчки плакала … Вона підняла на мене великі зелені очі і … я пропав …

Світло-каштанове волосся, красиве, одухотворене обличчя і та невловима харизма, від якої щемить серце і хочеться приголубити жінку, захистити від усіх і вся … просто приголомшили мене з першого погляду.

Плакати вона могла з різних причин, таке часто буває після пологів, але я не міг пройти повз …

– Що трапилося, мила? Чи все у вас в порядку? Дивіться, скоро море сліз нам тут наллєте, санітарка Агнія Петрівна сварити буде, – не дуже вдало пожартував я.

Вона відповіла:

– Так все в порядку, просто … просто скоро виписка, і ми з дитиною поїдемо в порожню квартиру, я там навіть прибрати не встигла, вона перший раз в житті буде вдома, а там не прибрано.

Вона побачила здивування в моєму погляді, німе запитання і вирішила мабуть поділитися своєю сумною історією.

– Розумієте, лікарю, я в дитячому будинку з п’ятнадцяти років росла, батьків не стало, а родичам не до мене.
– Мені вісімнадцять як виповнилося, так квартиру відразу дали, в університет поступила, ночами працюю.
– Коли познайомилася з хлопцем, думала, що це любов, а він дізнався, що я вагітна, і пропав, розумієте?

Ми продовжили з нею розмову …

Говорили про все на світі, ніби знали один-одного роками. Всю ніч я провів у її палаті. Благо, вона одна там лежала.

Ні, ви не подумайте нічого поганого … Ми просто розмовляли і … ніяк не могли зупинитись, я нутром відчував споріднену душу, вона мабуть теж.

Я намагався підтримати її, як міг, говорив, головне – дитина здорова, у неї народилася дочка, а все інше додасться. Коли настала пора виписуватися, ми виходили з пологового будинку разом. Я замовив машину, квіти і відвіз свою жінку-мрію до неї на квартиру.

Там, засукавши рукава, взявся за прибирання (адже моя Настя так переживала, що привезе доньку в брудну квартиру …). А прибирання-то там … всього нічого, акуратненько вона жила, все по своїх місцях розставлено.

Загалом, через кілька годин все блищало, але найбільше  – її щасливі очі ☺

Ось уже п’ять років, як ми з Настею в законному шлюбі, у нас народився один син, а зараз ми чекаємо на третю дитину.

Ніколи б не подумав, що любов знайде мене на … роботі. Однак так сталося.