Знайома розпитала про зарплату, а потім запропонувала стати хрещеною мамою для її дитини. Я відмовилася

Доброзичливої бесіди в той вечір не вийшло. А спілкування більше нагадувало співбесіду і допит в одному флаконі. На столику в кафе не вистачало тільки лампи, що світить мені в обличчя.

Почала Аліна здалеку:

– А ти своїх дітей коли хочеш?

– Ми поки не думали.

– Хм. Скільки тобі зараз? Двадцять чотири? До тридцяти точно в декрет підеш, Женька на той час в перший клас піде. Хм …

– А як Женя пов’язаний з моїм декретом? – не зрозуміла я.

– Поки ніяк. Роботу міняти плануєш?

– Та ні мабуть.

– Геніальна відповідь! А яка в тебе зарплата?

– Дівчино, а ви з якою метою цікавитеся? – я спробувала перевести розмову, що почала мене дратувати, на жарт.

– хрещену вибираю, – зізналася Аліна.

– За розміром зарплати?

– Це теж важливо. А то раптом як у Нінки вийде: вона свого охрестила, в хресні взяла Дімку з Любкою. А у них свій народився, так вони навіть дарувати подарунки на дні народження перестали, говорили, що грошей зайвих немає, все на їх дитину йшло. Перший підріс, так Любка відразу в другій декрет пішла. Не дочекається Нінка подарунків, – співчутливо зітхнула Аліна.

– Тобто, тобі потрібна фінансово стабільна хрещена для подарунків? – уточнила я.

– Та ні. Гроші важливі, але вони не будуть вирішальним фактором. Не хочеться потім брехати Женьці, що його хрещена мама зайнята, тому не прийде, або що у неї проблеми, тому подарунка або зоопарку не буде. Не хочеться пояснювати синові, що у тітки хрещеної своя дитинка з’явилася, тому вона так рідко з’являється. Ось, хочу тобі запропонувати. Ти порядна, не кинеш, не забудеш.

– Ні ні ні. Я точно не підходжу. Та й до дітей якось не дуже тягне.

– Як знаєш, – невдоволено відповіла Аліна.

Розмова затихла. Ми допили сік і розійшлися.

Міркування знайомої були дивними. Та й не такі ми з нею близькі, щоб пропонувати мені таку відповідальність. І вимоги мене напружили: подарунки, зоопарки, свого народжувати не думай. А з яким виразом обличчя це було запропоновано? Немов Аліна хотіла надати мені велику честь. Так нафіг воно мені треба було!

Рідкісні листування взагалі припинилися. Мабуть сильно образилася Аліна.

Після цієї розмови ми не бачилися місяців десять. А недавно ходили з подругою в кіно і випадково зустріли Аліну. Привіталися, розійшлися кожен у свій бік.

– Алінка-то розлучилася, – повідомила подруга. – Чоловік порядним виявився: дитину одягає-взуває, все йому купує, біжить на першу вимогу. Подарунки дарує. Нещодавно в зоопарк зводив.

Мене трохи на сміх не пробив: все так, як Аліна і хотіла – подарунки, зоопарки, часте спілкування з Женькою. Але ось як доля вивернула – це все робитьне хрещена мати, яку Аліна так і не знайшла, а колишній чоловік.

Цікаво, а Аліна не забула йому сказати, щоб він не надумав дитину на стороні завести?