Живи щасливо і до побачення…

Познайомилася вони чотири роки тому. Був новорічний корпоратив, весела доброзичлива атмосфера. Вона тільки два місяця як влаштувалася на нову роботу, він там уже був на посаді заступника керуючого відділення.

Хороший, розумний, красивий чоловік, він одразу сказав, що розлучений і має сина. Вона теж сказала, що рік як розлучилася і у неї дочка. Стосунки зав’язалися дружні, потім не дуже дружні, потім жити разом стали, а через рік – одружилися.

Він на вихідних намагався з сином побути, увагу приділяв дитині, на збори до школи ходив, крім аліментів так допомагав. Вона не лізла. До дитини ніколи не ревнувала. Її дочка теж з батьком бачилася і вони спілкувалися у справах дитини весь час. Пройшов ще рік.

Раптом стала вона помічати, що колишня дружина чоловіка стала дзвонити набагато частіше, ніж спочатку. То їй комод посунути в кімнаті у сина, то люстру повісити, тов школу сходити треба батькам разом. Дуже дивно, але гаразд,  може період такий.

Минуло ще півроку: дзвінки стали частішими, чоловік кілька разів залишався ночувати у колишньої дружини, пояснюючи, що вона у відрядженні і просить за дитиною подивитись. А привести дитину до них він не може – не хоче син нову татову дружину бачити. Тут ще й свекруха прийшла і єхидно заявила: ти мовляв тут вухами тріпаєш, а колишня моя невісточка вирішила чоловіка повернути, гляди  як старається.

Прийшов чоловік і вона вирішила з ним поговорити серйозно. Він вислухала посміявся, сказав, що повертатися до колишньої навіть і не думає, а те, що дитині допомагає – так що в цьому поганого?  Через тиждень подзвонила їй його колишня дружина, повідомила, що чоловіка поверне любою ціною. По дурості і молодості розійшлися, а у них дитина врешті-решт, а нова дружина не стінка посунеться.

Пройшло ще півроку: чоловік спочатку сміявся, потім якось засумував, потім сказав, що говорив з матір’ю. Вона теж переконана, що стару сім’ю треба відновлювати. Там син росте. А тут що – чужа дівчинка і все. Як зійшлися, так і розійтися можна.

Дружина запитала і що тепер? Він сказав – не знає. А вранці, поки вона на роботі була, зібрав речі і повернувся до першої дружини.

Тільки записку написав, мовляв все що разом купили тобі залишаю, дітей нерухомості у нас немає, ділити нічого – мовляв живи щасливо і до побачення.