Жорстоко провчила нахабну сестру

Моя молодша сестра з самого дитинства була назабною і безцеремонною. Ці свої звички вона взяла з собою і в доросле життя. Вона легко могла піти на обман, якщо це було їй на користь. Остання її витівка мене просто шокувала.

В п’ятницю вона приїхала до мене  вся схвильована, мало не плаче. Племінницю п’ятирічну впихнули мені в квартиру і втекла, сказавши на прощання:

– Васька мій в аварію потрапив, я в лікарню до нього поїхала. Придивіться за малою.

Вася – чоловік сестри. Стаж водіння у нього, наскільки я знаю, дуже великий. Мабуть, на дорозі ніхто не застрахований від подібної ситуації. Подумки помолившись за його здоров’я, я пішла дивитись, що робить мая племінниця Вікуся.

Сама я в декреті, моїй доньці одинадцять місяців, вже ходить щосили. Тому за нею потрібно постійно стежити.  Віка – дуже неспокійна дитина. Раніше я виручала сестру і сиділа з її дитиною. Після пологів я сиділа з дівчинкою один раз. І мені цього вистачило – Віка налила гарячої води з під крана в пляшечку і спробувала нагодувати цим мою дочку. Я подзвонила сестрі і сказала, що поки моя НЕ підросте, нянею я не буду.

Сестра не залишала спроб скинути дитину на мене: після моїх постійних відмов, вона намагалася підкинути дочка на ніч, залишивши під дверима і зателефонувавши в дзвінок. Відкрив двері чоловік, побачивши Віку, він голосно крикнув в під’їзд:

– Я зараз поліцію викличу, тут дитина безпритульний!

Сестра піднялася на наш поверх і, скорчивши незадоволену міну, забрала дівчинку. За кілька годин до приходу чоловіка, я втомилася рази в три більше, ніж зазвичай: я відбила мою пудру, врятувала життя нашому котові, закривши його на балконі, з істерикою з боку Віки забрала у неї запасні ключі від машини чоловіка, паралельно з цим дивлячись за своєю дитиною.

Я кілька разів дзвонила сестрі, щоб дізнатися, як там її чоловік, але на дзвінки вона не відповідала. Прихід чоловіка з роботи був справжнім щастям. Він зайшов в квартиру, розмовляючи по телефону:

– Ні, я не поїду. Я не кину дружину з дитиною на всі вихідні, вона тут з розуму зійде. Добре розважитись вам!

Я, тримаючи доньку на руках, поцілувала чоловіка в щічку і поцікавилася:

– Хто дзвонив?

– Так Петро, колега мій, який на  сестрі Василя одружується. Вони вирішили чоловічу і жіночу гулянки об’єднати і базу відпочинку на вихідні зняти. Ось, дзвонив уточнити, чи точно я не поїду.

Паззл в голові почав складатися і я попросила чоловіка:

– А ти можеш йому зателефонувати і дізнатися: Вася з моєю сестрою там?

– Так, зараз спитаю. А що на вечерю?

Я пішла на кухню гріти їжу, чоловік прийшов слідом через пару хвилин:

– Так, вони там. Сестра твоя вже на ногах не стоїть, а вони ще тільки на базу їдуть.

От зараза! Я з образою в голосі розповіла чоловікові про події сьогоднішнього дня.

– Ну вона й дає. – простягнув чоловік.

– Нам що тепер, всі вихідні з Вікою сидіти? Не хочу, я від нашої-то втомилася, а тут ще одна. – мало не плачучи я запитала у чоловіка.

– У мене ідея – Петро розповідав, що сестра твоя свекрусі забороняє внучку бачити. Давай до неї відвезем? Вона точно зрадіє. Я зараз у Петі адресу тещі його майбутньої дізнаюся і відвезу.

– Я за! – зраділа я.

Васіна мама дуже зраділа можливості провести з онукою всі вихідні а ми з чоловіком спокійно зайнялися своїми справами. На наше прохання не дзвонити синові і не повідомляти йому що внучка у ній, свекруха сестри поставилася прихильно. А ще вона із задоволенням погодилася нам підіграти. Сестра стала в неділю:

– Все нормально, Василя вранці з реанімації перевели в звичайну палату, вибереться. Де Віка?

– Яка Віка? – запитала я і маякнули чоловікові, щоб він написав повідомлення свекрусі сестри.

– Дочка моя – Віка. Слухай, не тупи, я і так вся на нервах. Віка! – крикнула сестра.

На крик сестри вийшов чоловік:

– Привіт, чому кричиш? Дочка спить.

– Де Віка? – наполегливо запитувала сестра.

– Ти що з глузду з’їхала? Звідки їй тут узятися? – знизав плечима чоловік.

– Я в п’ятницю привезла її сюди! Де вона? – вже кричала сестра.

– Нікого ти не привозила. Ти добре себе почуваєш? Може, швидку тобі викликати? – співчутливо запитала я.

– Ви що, мене за ідіотку тримаєте? Де моя дочка? – сестра почала обшукувати квартиру. Мало не плачучи вона кликала

– Віка! Вікуся!

– Немає її тут і не було. З тобою все гаразд? – чоловік поклав руку на плече моїй сестрі, яка билася в істериці.

У сестри задзвонив телефон, вона взяла трубку:

– Привіт. Як у вас? Я відвезла? В п’ятницю? Не пам’ятаю. Зараз заберу. – сестра сіла на підлогу і почала вити.

– Що зі мною? Я з’їхала з глузду? Я точно пам’ятаю, як привезла Віку сюди, щоб з’їздити на базу відпочинку. – вона подивилася на мене. – Я тебе обманула, ось мене Бог і покарав. Не пам’ятаю, не пам’ятаю, як відвезла дочку до свекрухи. – ревіла сестра.

– До мене привезла, що не реви. Наступного разу я здам твою доньку в поліцію. Сподіваюся, цей урок ти запам’ятаєш надовго! – досить жорстко сказала я і провела сестру.

Ось так я її провчила за брехню.