Заздрість Людмили затуманила її бачення навколишнього світу

Цікава історія з життя Людмили.

Сонячний, жаркий літній день. Ми з чоловіком йдемо з парку, по довгому доглянутому тротуару. Я вагітна першою дитиною і через місяць повинна народити.

Знаєте цих прекрасних вагітних жінок, у яких з часом мило округляється животик, і вони залишаються красивими? Це було не про мене. Я округлилася вся. У мене появились складки навіть там, де не повинні були. Ніс картоплею, ноги стали більшими, з’явились щічки, які видно було навіть з потилиці.

З магазину вийшла молода матуся з коляскою і пішла прямо перед нами. Напевно, вона належала до того, першого типу жінок, тому що у неї-то фігура була самий сік. Вона говорила через телефон і йшла дуже неспішно, а я мимоволі задивилася на її красиву фігуру і довгі, стрункі ноги.

І тут я згадала, що поруч йде чоловік. Він теж це бачить! І він бачить мене, яка не була ідеалом.

Я повертаю голову, щоб подивитися чи дивиться все-таки мій чоловік …

Так ось, він дивився на неї. Витріщався. І навіть те, що я спостерігаю за ним, анітрохи його не збентежило! Я була трохи здивована такою поведінкою, і запитала: “Що, подобається?”. Він подивився на мене і задумливо відповів: “Ну та, гарна”.

Я очманіла. Тут воєдино зібралося все. Гормональні стрибки, дефіцит кофеїну, моторошний біль у всьому тілі й поведінка чоловіка. Я була в гніві. Мені хотілося його роздерти.

Але я зітхнула, зібралася, і трохи тремтячим голосом сказала “Ну, підійди тоді, чого тут зі мною йдеш?”

І знаєте що? Він правда прискорив крок і наздогнав її. Дівчина відчула його наближення і здивовано подивилася на нього, прибравши телефон від вуха.

“Вибачте, будь ласка, ми з дружиною на коляску вашу дивилися. Зручна начебто, так? Бо ми ще не вибрали, яку купити. Легко складається? А в багажник вміщається?”

А, так ми про коляски весь цей час говорили …