Завдяки мені син в 40 років холостяк і алкоголік. Каюсь, але вже пізно…

Вдовою я стала 20 років тому. Зараз я  вже на пенсії. У мене два внука, але з ними я не спілкуюся. Колись давно я посварилася зі своєю дочкою, і ось уже багато років  багато років бачу її тільки здалеку. Все це сталося тому, що колись я не схвалила вибір дочки.Тоді мені її наречений здавався невдахою. Навіть на весілля не пішла і синові своєму заборонила там бути присутнім. З тих пір спілкування і обірвалось.

Зараз дочці 43, а я можу тільки здалеку за неї радіти.

Мій син – алкоголік. І в цьому тільки моя вина.

Йому 40 років, два рази перебував в офіційному шлюбі. А три рази я виживала невісток.

Катерина, перша дружина, окрутила молодого хлопця. Так я тоді вважала. Вона була старшою, син опинився  з дівчиною в одній компанії. З огляду на наївність і довірливість, відразу вступив у відносини. Пишного торжества не було, діти просто розписалися і прийшли жити в мою квартиру, поставивши перед фактом.

Я була категорично проти. Молодята з’їхали на квартиру, потім знімали кімнату в гуртожитку. Я, як мати, повинна була підтримувати і допомагати синові, але я  лише все псувала. Так моя невістка від мене натерпілася, що син незабаром знову жив удома.

Через пару років мій син привів додому Наталю. Вона відрізнялася скромністю, відмінно вела господарство, але, як виявилося, була віруюча. Мені, як атеїсту, стало не по собі. Не бажала я синові черницю в дружини. Трохи постаралася і знову – розлучення.

Синові 32, він знову повернувся до мене додому, працював на хорошій роботі і планував отримати другу вищу освіту. А я раділа!

Потім син познайомив мене з третьою дівчиною, Сашою. У неї немає батьків, росла в дитячому будинку. Це мене дратувало. Не могла ж я все нажите власною працею майно ділити з якоюсь бідною дівчиною!

Коли синові виповнилося 38, я заявила, що знайшла йому підходящу жінку, багату, пристойну. А він мовчки поставив переді мною на стіл пляшку горілки і заявив, що починає нове життя. І він почав. Пити.

П’є син тепер день у день, спілкується з місцевими алкоголіками. В такому житті він звинувачує мене і я згодна.

Перша невістка, Катерина, зараз заміжня, виховує двох дітей. Загальні знайомі розповіли.

У Наталі, другої невістки, зараз теж сім’я. Ми бачимося в місцевому соборі, але вітається вона крізь зуби. І я її  розумію.

Олександру я намагалася умовити повернутися до сина, обіцяла не лізти в сім’ю, кликала жити в свій дім. Але у неї теж все добре, наречений  і призначена дата весілля.

Ночами, коли син засинає, я плачу від безвиході і розуміння, що зіпсувала синові життя. Та й він не втомлюється мені про це нагадувати.

Зараз замість того, щоб радіти онукам, передавати їм свої знання і досвід, дарувати подарунки, я живу з 40 літньому сином-алкоголіком.

Батьки повинен допомагати своїй дитині, підтримувати у всьому. Шкода, що до деяких усвідомлення приходить занадто пізно.