Замовила доставку додому, але не очікувала побачити такого кур’єра…

Оскільки я працюю з дому,  то і робити покупки в інтернеті люблю більше, ніж ходити по магазинах. Для чого ходити з сумками, якщо можна просто гуляти, а все необхідне тобі привезуть.

Кілька днів тому я замовила в одному інтернет-магазині корм для свого улюбленого котика. Знайшла потрібний варіант, та й ще з доставкою за невисокою ціною. У день X дзвонить кур’єр, повідомляючи що він знаходиться біля другого корпусу. Я кажу «Вам потрібен будинок без корпусу». Де він – пояснити не можу,  оскільки орендую цю квартиру недавно – орієнтуюся погано. Я починаю злитись, адже ж повинен  бути навігатор у кур’єра…

Потім по голосу усвідомлюю, що це чоловік літній. Стає ніяково за свою агресивність і поганий ранок. Відкриваю карту і намагаюся його зорієнтувати. Дзвінок в домофон, відкриваю двері, чекаю. Мої припущення підтвердилися. З ліфта виходить чоловік віку мого дідуся. Приємний зовні, з сумкою-коляскою, до якої мотузкою прив’язане моє замовлення: корм для кота 10 кг.

Так соромно і гірко мені не було давно. Я полінувалася машиною поїхати на пункт самовивозу, а цей літній чоловік привіз моє замовлення не маючи автомобіля. Плюс знаючи вартість доставки, прикидаю, скільки він отримує на руки й важке почуття сковує ще сильніше. З одного боку, це його робота. З іншого, які обставини та низька пенсія стоять за всім цим.

З важкими думками я забрала з його рук чек, віддала гроші зі словами «здачі не треба» і побажала гарного дня.

Мені щиро хотілося дати більше, але це могло виглядати як подачка. Я розривалася від бажання допомогти до бажання, показати йому свою повагу.

Він й досі в мене перед очима. Бережіть своїх дідусів і бабусь.