За статусом належить … Машина нова, дача нова … дружина нова.

Чоловік Віри був вельми спритний і дуже розумний. Для нього не існувало проблем. Завжди були правильні рішення навіть в найскладніших ситуаціях! У їхній родині було все: і машини, і квартири, і дочку виростили. Але, як виявилося, не було любові. Вірніше, у Віра вона-то була, а ось у Тараса давним-давно зникла і розпалася на частки.

Як тільки вони одружилися, одразу ж почали заробляти на квартиру, паралельно відкладали на машину. Через кілька років все, що хотіли, у них вже з’явилося. Тарас зайнявся бізнесом. Тягнув, як проклятий. А потім в його житті з’явилося поняття «статусність» ….

Все він почав робити тільки заради статусу. Машину поміняв на більш престижну, будинок купив в елітному районі, навіть коханку «завів». Звали її Каріною. Звичайна дівчина, правда набагато молодша Віри. Вона не прагнула забрати його з родини, намагалася підтримувати і прикрашала дозвілля. Загалом, жила в своє задоволення.

Віра з кожним роком все більше помічала, як здає. У неї з’явилися нові зморшки, сивина і втома в погляді. Друзі пари знали про існування Каріни, але ніхто не наважувався сказати Вірі правду. Жінка відчувала, що чоловік зраджує, але не могла повірити в таку зраду. Поки в один прекрасний день вона не викликала чоловіка на серйозну розмову. Але той її випередив, як тільки вона почала натякати на наявність коханки.

– Віро, ти забезпечена, дочку ми виростили. Тепер я хочу пожити для себе. Вона скоро мені сина народить. Пора вже щось міняти …

Віра беззвучно ридала. На її щоках текли сльози. Тарас незворушно збирав свої речі, розмовляючи по телефону з коханкою. Він розвернувся і пішов. Назавжди.

Незабаром він одружився на Каріні, купив їй машину. У них народився син Ростислав. Бізнес Тараса пішов в гору. Він відчував себе переможцем по життю.

А що сталося з Вірою? Вона поверталася в порожню квартиру і згадувала. Вони прожили разом двадцять років. Як можна було перекреслити все це однією-єдиною «статусністю» ?!

Ще півроку тому Віра навіть уявити собі не могла, що залишиться одна на старості років. Вона знала всі звички Тараса, вміла готувати його улюблений борщ і тихенько подавала краплі від серця при необхідності. А він просто  так пішов від  її турботи і любові  до молодого тіла. Невже тіло вирішує все ?!

Згодом біль ущух. Віра почала ходити з дочкою по магазинах. Потім купила невелику дачу. Там вона посадила маленький городик «для душі». Все літо проводила за містом, а восени і взимку поспішала на фітнес. Фізична праця і активний спосіб життя дали свої результати. Жінка стала відмінно виглядати, скинула зайві кілограми, покращала і помолодшала.

За цей час Тарас навпаки сильно здав. Каріна підтримувала його, але весь свій час і турботу витрачала на сина. Вона возила Ростика на гуртки і секції, допомагала з уроками. А Тарас був дуже самотній. Йому вже не хотілося розкішного тіла Каріни. Та й з сином, якого він дуже любив, стало дуже обтяжливо займатися. Він був дуже активною дитиною.

Тарас мріяв полежати на дивані, порибалити. Він не хотів «статусності». Йому набридло його життя. Дуже погіршився стан здоров’я.

Найбільше за батька переживала його дочка від першого шлюбу. Вона регулярно розповідала Вірі про колишнього чоловіка. Але та наполягала на своєму. У кожного свій вибір і тільки ми відповідаємо за його наслідки!