З чого вона взагалі вирішила, що я повинна їй чимось допомагати

Минулого року я вийшла заміж. З чоловіком ми живемо у квартирі, яка колись дісталась мені у спадок. Зі свекрухою в мене відносини чудові, ми бачимось рідко, оскільки всі активно працюємо.

У моєї свекрухи теж є свекруха, яка є  рідною бабусею мого коханого чоловіка. Бабі Ані вже 76 років, живе вона за 55 км від нашого міста в приватному будинку в невеликому селищі. У неї є сад, город, кури. В будинку є всі умови, але вона любить жити на так званій «літній кухні».

Живе вона одна, оскільки молодший син (мій свекор) живе в місті, працює на заводі, а старший син живе трохи ближче до неї, але у нього своє велике господарство, а тому часто відвідувати матір він теж не може.

В будні до бабусі Ані приходить соціальний працівник, який вирішує поточні питання. А на своїх вихідних приїжджає старший син з дружиною і їх син, мій чоловік. Вони допомагають по господарству, ремонтують будинок, привозять ліки.

Недавно чоловік повернувся від бабусі та розповів, що та в мою адресу дуже обурювалася. Мовляв, раз я, здорова кобила (слова бабусі), не працюю, то могла б приїхати й допомогти бабусі в городі або в будинку.

Цікаво, а коли це я встигла їй заборгувати? Вона мені що – рідна? Я не кажу, що зовсім на стареньку уваги не звертаю. Я з нею і до лікаря ходила, і ліки купувала, і гостинці передавала. Але … У мене є свої старші родичі, яким я повинна в першу чергу. Які дбали про мене, коли я була маленькою, ростили мене. Дідусь їздив зі мною в цирк, бабуся вчила готувати. У інших бабусі та дідуся я часто залишалася на все літо.

Зараз одна бабуся у мене лежача, у дідуся зламана рука, я ходжу з ним в лікарню, купую ліки, готую вкусняшки, тобто тепер я про них дбаю. Друга бабуся живе далеко, але я з нею щодня спілкуюсь по телефону (з нею живе моя двоюрідна сестра), а зовсім скоро поїду в гості.

Я не вважаю, що повинна приділяти більше уваги бабусі чоловіка, а тим більше їздити до неї допомагати по господарству.