Їх переплутали в пологовому будинку, але це був тільки початок…

Аня була скромною і милою жінкою. Колись вона дуже любила свого чоловіка, але з часом їх стосунки були чисто формальними. Шлюб зберігся тільки заради сина.

Аня була щасливою матір’ю, готовою на все заради  маленького Сашка. Чоловік Ані помер, коли їх синові Сашкові було всього шість років.

Аня навіть не пробувала влаштувати особисте життя і повністю віддавала себе роботі і синові. Сашко був дуже схожий на батька. Коли жінка дивилася на сина, то бачила в ньому померлого чоловіка. Це  часто викликало у неї посмішку тихого смутку. Хлопчику було вже 9 років.

Одного разу в двері їх квартири подзвонили. На порозі стояла маленька мила жінка. Вона сказала, що їм потрібно поговорити. Аня незнайомих людей ніколи до себе не запрошувала, але тут чомусь запропонувала чаю незнайомці.

Спочатку Аня ніяк не могла зрозуміти, що за маячню несе незнайомка, тикаючи пальцем в якусь фотографію. А потім до неї став доходити страшний зміст почутого. Ця жінка стверджувала, що Сашко її син. Що тоді, багато років тому, їх дітей переплутали в пологовому будинку. Нібито стара акушерка перед смертю розшукала її і повідала про свій гріх.

Аня не вірила в цю маячню. На фотографії, яку принесла ця жінка, був хлопчик дуже схожий на її померлого чоловіка. Але ж і Сашко …

Аня все-таки зважилася зробити тест ДНК. Сашко не був її сином. Вони з Вірою знову зібралися, щоб вирішити, що їм робити далі. Аня вирішила показати подрузі по нещастю Сашкові дитячі фотографії. Гортаючи альбом, Віра раптом скрикнула:

-Андрій!

-Ти знала мого чоловіка? – запитала у неї Аня.

-Він батько мого сина, – видихнула та.

Тоді Аня зрозуміла, чому Сашко все-таки так схожий на Андрія. Волею долі два хлопчики, переплутані в пологовому будинку, виявилися рідними братами по батькові.

Жінки не наважилися розлучитися з синами, яких ростили довгих майже десять років. Вони домовилися спілкуватися. Дуже тісно. І зробити так, щоб їх діти по життю йшли поруч. Тоді і вони обидві будуть щасливі.