– Якщо ти не шануєш його, то ти не шануєш і мене, – заявила мама і перестала спілкуватися зі мною

Мама перестала зі мною спілкуватися, бо я не приймаю її нового чоловіка. Їй, мабуть, треба було, щоб я захоплювалася ним.  У мене немає ревнощів до цього чоловіка. Якби він був нормальною людиною, то я тільки пораділа б за маму. Але її обранець не справляє приємного враження. Дуже не приємна зовнішність.

Але зовнішній вигляд ще можна було б терпіти або хоча б не звертати на нього увагу, але у нього й дуже розвинена зарозумілість.

Себе він вважає альфа-самцем, главою сім’ї, незаперечним авторитетом, хоча сам, як пробка. До того ж чоловік любить випити. Може собі дозволити підняти на матір голос, кілька разів вже дозволяв собі підняти руку.

На додачу він уже півроку сидить без роботи. Живе у маминій квартирі, їсть, п’є, не приносить у дім ні копійки, але продовжує вважати себе главою сімʼї.

Навіть мене намагався виховувати, хоча мені тридцять чотири роки, я живу окремо і вже точно не потребую порад такої людини, у якої з усіх досягнень тільки неосяжне пузо і здатність знайти дуру, яка його обожнюватиме.

Мама з моїм батьком у розлученні вже десять років. Вона сама вирішила піти. Сказала, що шлюб себе вичерпав, я виросла, тож тепер вона хоче пожити для себе.

Я не знаю, що маму не влаштовувало в таті, раз вона повелася на це. Батько високий, підтягнутий, займається спортом, працює. Загалом, разюче відрізняється від того телепузика, що зараз править у квартирі, половина якої належить мені.

Розумію, що з лиця воду не пити, у тата можуть бути свої мінуси, про які я не знаю, але справа не в цьому. Я не розумію, що мама знайшла у цьому індику, який зараз живе у неї.

Наші з ним стосунки не склалися якось одразу. Мама покликала мене на вечерю, де й познайомила зі своїм чоловіком. Той одразу почав з того, що мені треба терміново заміж і народжувати, бо інакше залишуся нікому непотрібною старою дівою.

Мені рідні мама з татом давно не кажуть, що мені робити, що не робити, а тут якась стороння людина раптом вирішила взятися за виховання.

Я досить різко попросила його не лізти в моє особисте життя, на що чоловік вибухнув обуреннями, що я погано вихована, якщо можу хамити старшим. Вечеря не вдалася.

Мама потім ще кілька разів намагалася нас нормально познайомити, але я відмовлялася від цієї честі. Свою думку про цю людину я вже сформувала.

Але проігнорувати запрошення на маминий день народження не могла. Прийшла раніше, щоб допомогти мамі. Вона бігала між кухнею, залом і ванною, поки її чоловік чухав живіт біля телевізора.

За півгодини до приходу гостей, коли мама вже була зібрана і нафарбована, цей чоловік подивився на неї і сказав, що вона розмальовувалась, як преставниця найдавнішої професії, а такі повні ноги треба прикривати довшою спідницею.

Мама опустила голову і пішла переодягатися та перефарбовуватись. В мене не було слів.. Я не стала стримувати емоції, розповівши тому чоловіку все, що я про нього думаю. Він почервонів, почав верещати, поки з кімнати не вилетіла мама і не стала випихати мене з квартири.

– Якщо ти не шануєш його, то ти не шануєш і мене. Поки не перепросиш, знати тебе не бажаю, – заявила мама і перестала зі мною спілкуватися.

Від такого повороту подій на мій подив не було межі. Але мама сама поставила таку умову. Я вибачатись перед її чоловіком не збираюся. А ще мамі настав час згадати, що половина її квартири належить мені: батько свою частку відписав при розлученні.