Якщо ти мене кинеш, то залишишся ні з чим, квартира-то моя буде
Минулого тижня ми з колегами пішли в кафе після роботи, щоб відсвяткувати успішне завершення проекту. Настрій у всіх був чудовий, замовили піцу з пивом і почали активно обговорювати все, що не стосується нашої роботи.
Мій начальник відділу, якому всього 40 років, розповів нам цікаву історію. Дочка Сергія Петровича тепер забезпечена житлом. Два роки тому Вероніка вийшла заміж. Зараз вони в декреті з сином, якому всього три місяці. Пів року тому вони взяли квартиру дочки в іпотеку.
До весілля якийсь час і потім молоді жили на орендованій квартирі. Набридло платити гроші в нікуди, вирішили своє житло купити. Вчинок досить розумний, адже, вигідніше ті ж гроші кожен місяць на сплату іпотеки перераховувати та жити у своїй квартирі.
На початковий внесок грошей у них не було, але Сергій Петрович вирішив допомогти. Він виділив потрібну суму, а поточні платежі вже буде робити молода сім’я. Начебто, все добре, завдяки татові (і тестю). Але Сергій Петрович чоловік практичний і умову поставив – квартиру оформити на нього.
Його логіка зрозуміла – щоб у разі розлучення квартиру ділити не довелося і вона вся доньці з внуком залишилася. Тесть сам особисто поговорив з зятем, запитав, чи не буде той проти такого оформлення. Зять сказав, що не проти, та ще й подякував за допомогу.
Звичайно, завжди краще своє житло, ніж знімне. Але цікавий момент – оплачувати щомісячні внески за іпотечний кредит доведеться одному зятю. Дочка Сергія Петровича не працює, в декреті сидить, своїх доходів немає. І ще два роки сидіти точно буде, потім теж невідомо, як з роботою складеться. Тому в найближчій перспективі все фінансове забезпечення на її чоловікові. І при цьому ніяких прав власності на квартиру зять мати не буде.
А дочка ще й не подумала, сказала чоловікові ніби як жартома: «Якщо ти мене кинеш, то залишишся ні з чим, квартира-то моя буде».
Я не знайома з цим зятем і за великим рахунком мені до цієї родини діла немає, але стало шкода хлопця. Яка несправедливість! Це, значить, він буде працювати, дружину з сином утримувати, за іпотеку розплачуватися. А якщо щось піде не так, його викинуть за поріг, тому що він ніхто в цій квартирі.
Тобто Сергій Петрович здорово придумав – плати, дурнику, за право проживання у квартирі з моєю донькою. Не знаю, чому батьки цього хлопця не напоумив його і не відрадили, якщо вже сам не розуміє, у що вплутався. Я на місці його матері обурилася б і всіляко намагалася б переконати не йти на такий варіант – це ж експлуатація якась виходить. Тесть ніби й допоміг з житлом, але і підставив зятя конкретно.