– Як же так? Адже у нас були такі плани на майбутнє і ти все так просто зруйнуєш?

З Андрієм я жила в цивільному шлюбі 2 роки. Ми знімаємо квартиру, працюємо, відпочиваємо. За весь час наших стосунків він жодного разу не дав приводу для ревнощів. Завжди квіти з приводу і без, походи по ресторанах, подорожі. Одним словом пилинки з мене здуває.

Але, є одне але, він так жодного разу й не робив мені пропозиції руки й серця. Я навіть намагалася сама заводити розмову на цю тему, але він плавно переводив тему. За останній місяць я помітила, що мій улюблений змінився. Навіть грубити став, хоча такого раніше не було.

На мої питання, що сталося, він відповідав, що це не моя справа. Останнім часом Андрій з телефоном не розлучається, хоча раніше завжди без проблем давав подивитися цікаві ролики з інтернету, які надсилали йому друзі. Вчора ввечері пішов купатися, а телефон забув на тумбочці в спальні, телефон стояв на тихому режимі. Я готувалася вже до сну і не звернула уваги, що він там лежить. Звернула увагу тільки тоді коли він став вібрувати від потоку повідомлень.

Тоді мене стало розривати від цікавості і я вирішила глянути, хто там так наполегливо пише. Коли прочитала пару повідомлень, то просто не знала як на це реагувати. Було таке відчуття, що мене паралізувало.

Вхідне: “Коханий привіт! Як справи? Ти куди пропав? Ти сказав своїй мимрі, що у вас все закінчилось? Я вже втомилася чекати. Дуже сумую”.

Вихідні: “Кохана, я сумую за тобою. Завтра ми знову з тобою зустрінемося. Я за тобою дуже сумую. Привіт, мій кошенятко! Завтра в тому ж місці, в той самий час”.

Коли він вийшов з ванни, я не знала як реагувати на це. Удати, що нічого не знаю чи влаштувати скандал. Я вибрала друге. Він мені сказав, що я сама винна в усьому. Оточила надмірною любов’ю і турботою, а йому потрібна свобода і вільні стосунки. А Іра не напрошується в дружини й дітей взагалі не хоче. Саме такі його влаштовує.

– Як же так? Адже у нас були такі плани на майбутнє і ти все так просто зруйнуєш?

– Ні, Віка, не у нас, а у тебе. Ти хіба не помітила, що я завжди уникав цієї розмови, переводив тему і радив насолоджуватись моментом. Це ти хочеш весілля і дітей, а не я.

Він розвернувся і пішов спати в зал. Я всю ніч проплакала і думала, що робити далі, жити й змиритися або йти. Зранку я все ж твердо прийняла для себе рішення, що йду від нього. Мені звичайно не хотілося цього робити, але в мене інші пріоритети в житті.