Як я стала меркантильною стервою

Я познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком, коли він працював в страховій компанії. Він був успішним і добре заробляв. Я теж зовсім не відставала від нього по розміру зарплати, але відчувала себе захищеною і в надійних руках.

Всі весільні витрати ми оплачували самостійно, без сторонньої допомоги. Жили в моїй квартирі, мріяли про дитину. Раптом сталося горе, у свекрухи згорів будинок. Ми допомогли оформити кредит  на однокімнатну квартиру.

Згодом я стала помічати, що чоловік мій зовсім пригнічений. Ц нього пропав інтерес до всього. Ми з ним відверто поговорили. З’ясувалося, що душа у нього не лежить до роботи. Хоче займатися чимось іншим. Я тоді, навпаки, була в захваті від своєї роботи, та й платили непогано. Я прийняла рішення і сказала: “Міняй роботу і не сумнівайся, я завжди буду поруч. Можеш розраховувати на мою підтримку. ”

І я була просто шокована… він став … вуличним музикантом …

Щастю його не було меж. Він грав на вулиці при будь-якій погоді. Цілий рік я працювала, викладаючись на повну і з кожним разом навантаження ставало більше. Поступово наш сімейний дохід  зкладався з однієї моєї зарплати.

Я вдома також багато працювала, а він мені говорив:

“Ти знову працюєш? Коли вже ти відпочинеш? ”

Звісно, коханий, відпочинок необхідний. Але колись наш бюджет був 20 000 на місяць, а на сьогоднішній день – 15 000. Ми ж ще кредит твоєї мами виплачуємо. Але найголовнішим його бажанням були діти, багато дітей!

Коли я знесилила від пояснень, то запросила в гості подругу, яка нещодавно народила. Вона розповіла про всі принади і витрати на дитину. Підрахувала, що в місяць на дитину потрібно в середньому 3000, а заробіток мого чоловіка був всього 2000 в місяць.

Через кілька днів, до нас прийшла свекруха. Поставила перед фактом, що їй потрібні гроші, щоб оплатити борги по квартирі. У відповідь я їй сказала, що на даний момент у нас можливості немає. Адже до зарплати трохи більше тижня, а у нас в кишені всього 1000. Кредит “з’їв” всі наші фінанси.

Раптом мій чоловік почав голосно кричати! Він говорив, що скільки можна говорити про гроші. Його це все вже втомило. Я псую його життя і не даю мрії здійснитися.

Я була просто в жахливій істериці – куда зник мій надійний чоловік, на якого можна було розраховувати у важку хвилину? Для мене гроші не є центром усього життя, але і жити впроголодь я не хочу. Мені цього в дитинстві вистачило, коли між чотирма дітьми ділили скоринку хліба і шматок дешевої ковбаси! Я зовсім не виступаю проти його реалізації в музиці, але на що ми будемо існувати, коли я буду сидіти в декреті з дитиною. Як оплачувати рахунки, кредит його мами та інші фінансові зобов’язання.

І зараз, коли мій чоловік зі своєю мамою, практично живуть за мій рахунок, він мені твердить, що йому потрібен вільний розвиток.

Вранці наступного дня, я стояла в РАЦСі з документами, щоб подати на розлучення. Мій брат допоміг виставити мого чоловіка з речами з моєї квартири. Зараз вони наввипередки з мамою надзвонюють мені з проханням допомогти їм оплатити кредит, інакше вони залишаться без квартири. Мій колишній чоловік стає на коліна і обіцяє все виправити, змінитися і допомагати мені в усьому. Але я йому більше не вірю. Не хочу я більше ніколи зв’язуватися з “богемними” людьми. Іноді запитую себе: “Може в усьому, що відбувається тільки моя вина?”

Напевно, мають рацію жінки, які виставляють вимоги своїм чоловікам, щоб вони хотіли якось розвиватися, а не стояти на вулиці і грати на гітарі.

Не хочетись бути робочим конем і орати за чотирьох до народження дитини і після.

Я хочу бути впевненою, що якщо раптом  опинюсь без заробітку, мій чоловік зможе витягнути сім’ю і вона не буде голодувати. Зараз це всі називають меркантильністю.

Дякую тобі, коханий, з твоєю допомогою в цьому світі стало на одну розважливу “стерву” більше.