Як я позбувся друга, який любив позичати гроші

Є у мене друг один, навіть не друг, а просто знайомий. Так ось, здається мені, що його призначення – це займати у мене гроші. І завжди під серйозним приводом, мовляв, якщо зараз гроші у нього не з’являться, то все, пиши пропало.

Я, добра душа, спершу давав йому. Чекав, доки поверне, іноді по кілька місяців доводилось нагадувати, але в кінцевому підсумку він віддавав.

На пів року ми припинили спілкування. Ну, як припинили. Я не писав перший, він не писав і не просив гроші. Загалом, провів я пів року в тиші та спокої, навіть легше стало. І тут знову – займи грошей, займи грошей!

Я морозився, говорив, що сам на мілині. По хорошому, заблокувати б його, номер в чорний список і розірвати всі контакти, але це занадто легко для мене. «Братан, займи тисячу до зарплати», – тільки й чув я від нього.

Нарешті, мені це все остаточно набридло. Одного чудового дня, я вирішив діяти на випередження. Кожен божий день я став писати йому: «Братан, твоя черга мене виручати. Позич грошей, терміново треба, інакше в мене халепа!»

Спершу він мені ввічливо відповідав, що сам на мілині й тому подібне. Однак з часом, а саме через тиждень таких повідомлень він уже починав грубити, а в кінцевому підсумку і зовсім кинув мене в чорний список.

Я був більш ніж задоволений. Нарешті свобода, ура!