Як я блінчиків на все життя наготувалась

З Петром я познайомилася чотири роки тому.  В той день я викликала таксі, а він приїхав на мій виклик.  Поки ми їхали, то розговорилися і дуже сподобалися один одному. Ми обмінялись номерами телефону і домовились зустрітись наступного дня.

Так почався наш роман, який привів до весілля. Знайомство з батьками Петра пройшло дуже добре, ми чудово порозумілись. Процес підготовки до весілля був запущений. На нас ніхто не тиснув, свої ідеї не просував, ми зробили все як хотіли.

Мої батьки взагалі грошима допомогли й сказали, що це ваше свято, робіть що хочете. Я в той час тільки починала працювати рієлтором, але сподівалася, що з часом буду заробляти більше. Ось відчуваю, що спілкування з людьми це моє.

Ми зробили маленьке свято в дуже близькому колі й на тиждень злітали до Болгарії. Ми з чоловіком вирішили через рік придбати своє житло, скоріше всього в іпотеку, оскільки купити відразу швидше за все не зможемо. Для цього ми напросилися до свекрів рік у них пожити.

До моїх батьків не варіант, ми з сестрою кімнату у двокімнатній квартирі ділили. А у свекрів трійка, нам виділили кімнату, ще в одній кімнаті жив молодший брат Петра. Наш план був такий: рік ударно працюємо, беремо додаткові зміни та підробітки, в неділю вихідний, час проводимо разом. На всьому економимо і через рік з’їжджає, тоді й про дітей починаємо думати. Ми були в захваті від свого плану, тим більше була молодість і енергія.

У родині свекрів була традиція брати на роботу обід з собою, а не ходити по кафе. Мені ця традиція дуже сподобалася. Обідати домашнім і на харчуванні  можна пристойно заощадити.

Перед початком робочого тижня ми ввечері зі свекрухою зустрічаємося на кухні, щоб всім приготувати обід. І ми будемо готувати млинці з двома начинками, м’ясною та солодкої! Я в захваті. Моя мама не любитель стояти біля сковороди, тому я люблю млинці. Вранці всі члени сім’ї отримали термос з чаєм і контейнери з млинцями. На вечерю завжди готується гарячий суп.

А на наступний день ми готуємо знову млинці, тільки з іншою начинкою. І ніхто з чоловіків не заперечує. Всі їх люблять і готові їсти їх кожен день. Дуже зручна страва: і хліб, і м’ясо, і вилку не треба, і ситно, і смачно.

Я теж спочатку так думала, а потім я наїлася. І вже хочу що-небудь інше. Я потихеньку стала просувати ідею, що не погано було б приготувати гамбургер або пиріжки, або міні піци або хотдоги. Мене ніхто не підтримав, навіть мій чоловік. А я не можу серйозно заперечити, самі жити до них напросилися.

Яка втомлена я б не прийшла і як пізно, я мию руки і йду готувати на завтра млинці. Добре, що кожен день начинки різні. Я їх смажила кожен день, крім вихідних та свят. І все їх їли й ніхто не сказав, що набридло. Дотепер дивуюся звичкам харчування цієї сім’ї.

Але коли ми переїхали, я дуже довго не готувала млинці, та й зараз це буває вкрай рідко, наїлася тоді на все життя.