Як у 70 виглядати на 40. Історія сусідки, яка «відкрила мені Америку»

Скажіть, чи є у вашому оточенні жінка, яка завжди виглядає як картинка? У моєму – є. Їй уже за 70 років, але більше 45 їй не даси. Це людина із мого дитинства, наша сусідка. Її звуть Ірина Леонідівна. Саме так. Ні в кого не повертався мову називати її «баба Іра».

Тоді, 30 років тому їй було близько 40, а ми – дворові діти – за очі називали її «Снігова королева» і припиняли біганину у її присутності. Вона нас лякала і заворожувала одночасно. Так велично виглядала її краса.

Це, мабуть, стало моїм дитячим тригером. Мене все життя лякали бабусі, які навіть сміття виносять у повному макіяжі та капелюшку. Мені здавалося, що саме про них знято всі найстрашніші фільми жахів.

Ми переїхали, і я втратила сліди Ірини Леонідівни. І ось випадково зустрілася з нею у супермаркеті. Я її відразу впізнала, тому що вона практично не змінилася з того часу. Та ж фарфорова шкіра, яскраві очі та доглянуте волосся. Але я розуміла, що з нашої останньої зустрічі минуло вже 30 років.

Ми розмовляли, і я запросила її в кафе випити чашку кави. Мене мучила цікавість: як вона у свої роки примудряється так молодо виглядати? У голову лізли різні дурниці: від «напевно, вона і справді відьма» до «скільки ж вона зробила пластичних операцій?».

ЯК ВАМ ВДАЄТЬСЯ ТАК ПРЕКРАСНО ВИГЛЯДАТИ?

Ірина Леонідівна засміялася і відповіла:

«Треба просто не соромитися себе любити. Ти думаєш, я не маю щоденних турбот? Прибирання, готування, прання – я роблю це, як і будь-яка інша жінка. Але незалежно ні від чого, я знаходжу час для себе.

Ірина Леонідівна раз на два тижні ходить із подругами до лазні. Там вони з «дівчатками» влаштовують собі «spa – процедури». Роблять скраби з кави та сметани, маски з меду та п’ють зелений чай із печивом.

Щомісяця вона фарбує волосся у свого майстра, до якого їздить на інший кінець міста. Вона давно перейшла на правильне харчування та прибрала зі свого раціону хліб, солодощі та алкоголь.

У її гардеробі немає старих футболок чи халатів. Вона викидає зношені речі без жалю. І купує нові. Нехай не дорогі, але з її бездоганним смаком одягатись красиво – не проблема.

Вона любить хороші парфуми та косметичні засоби і не шкодує грошей на їхню покупку. І саме вони дають їй відчуття власної краси та привабливості.

Як бачите, ніякого секрету чи таємних знань не потрібно, щоб почуватися справжньою жінкою. Не потрібно навіть вкладати в себе величезні суми грошей, достатньо почати з того, щоб вкладати час.

Ми тепло попрощалися і всю дорогу додому я думала про цю дивовижну жінку. Що заважає кожній з нас дотримуватися цих нехитрих правил?

Багато хто з нас ходить до перукаря 3 рази на рік: перед 8 березня, перед Днем Народження та перед Новим роком. Замість того, щоб у неділю влаштувати собі вихідний ми тремо ганчіркою підлоги і готуємо на тиждень вперед, а потім падаємо без сили в ліжко і засинаємо, щоб сили весь тиждень бігати «як білка в колесі».

Нам завжди здається, що витрачати час на себе це дорого. Ми краще купимо шматок м’яса, ніж зробимо манікюр. Завжди між новою сукнею та джинсами, ми вибираємо джинси. Ми боїмося любити себе. Ми вважаємо, що це недозволена розкіш.

Іноді потрібно просто згадати – що ми дівчата. І дозволити собі маленькі радощі. Кинути всі справи та прогулятися до парку. Взяти каву в паперовому стаканчику і посидіти на лавці, милуючись падаючим листям.

Зібрати старих подружок і влаштувати дівич-вечір: з вином і смішними історіями.

Купити собі новий кардиган, і викинути до біса цю стару улюблену кофту.

У будь-якому випадку, з цього можна почати і прибрати з голови установку про те, що це недозволена розкіш.