– Як ти можеш думати про гроші? Ти довела мою сестру! Тобі не соромно?

Ми з чоловіком одружені 5 років. Дітей в нас немає, а в ситуації, яка склалася, їх і не буде. У нас своя двокімнатна квартира, яку ми купили разом, в кожного окрема машина, адже ми працюємо в протилежних кінцях міста. Однак наше щасливе життя закінчилось півтора року тому.

З нами почала жити молодша сестра чоловіка. Вона закінчила школу і вступила заочно в інститут, а паралельно влаштувалась на роботу.  Живе вона з нами завдяки моїй любові до чоловіка – у неї немає ні реєстрації в нашій квартирі, ні договору оренди на кімнату, в якій вона проживає. З побутом ми більш-менш розібралися. Я пригрозила виселенням, якщо свинячити буде. Тому Ніна, скриплячи зубами, миє підлогу і посуд за собою. У місцях загального користування ми прибираємо по черговості.

Крім її присутності в нашому домі, мене напружувала ще одна річ. У нас є кіт, він розумний і ласкавий, перед гостями красується – очей не відірвати, на руки йде навіть до тих, кого вперше бачить. А ось Ніну він не злюбив відразу. І вона цю нелюбов розділяла. Крім постійного шипіння на  бідну родичку, Банні почав висловлювати своєрідний протест – він перестав ходити в лоток. Геть. І капостить він не тільки у Ніни, а по всій квартирі. Зіпсований килим, сморід по кутах, купки то тут, то там. Калюжі в найнесподіваніших місцях. Наше виховане пухнасте диво перетворилося чортзна в кого. Чоловік кілька разів поривався віддати Банні, але я стояла за нього горою. Я нутром відчувала – для такої поведінки є причина. І ця причина точно пов’язана з його сестрою.

Мало нам було її однієї. Вона, живучи в чужій хаті, примудрилася завагітніти від випадкового зв’язку. Так-так, діти – щастя, сенс життя,  люди добрі допоможуть. Ось тільки у «доброї галявини» забули запитати – чи треба нам дитину у квартиру? Від аборту Ніна відмовилася категорично. Працювала вона продавцем в кіоску овочі-фрукти без офіційного оформлення. На виплату декретних їй розраховувати не приходилось. Хіба що на допомогу від соцзахисту.

Час пологів наближалося. Вітаміни, одяг, придане для немовляти – все це купували ми з чоловіком. Як сказала Ніна, свою зарплату вона збирає на декрет. Мене ситуація з покупками та забезпеченням потреб вагітної жінки не особливо напружувала – дитина не винна в тому, що у нього безвідповідальна мати. Навіть ті ж вітаміни. Ніна спеціально не стала їх купувати – грошей шкода. А у мене подруга – лікар-гінеколог. І в розмові вона порадила купити для Ніни необхідні вітаміни, щоб знизити ймовірність народження хворої дитини.

Коли Ніна звільнилася – а працювала вона мало не до останнього, до пологів залишалася всього пара тижнів, я зловила її на капості. Я спросоння побрела в туалет, а вона там не закрилася. І перед моїми очима постала чудова картина – Ніна щось бризкає в лоток Банні. Я забрала в неї пляшку. У ній був спрей-Антігадін.

– Ніна, навіщо ти це робиш?

Вона злякано дивилася на мене. І, не придумавши нічого кращого, схопилася за живіт. Я викликала їй швидку, допомогла зібрати сумку в пологовий будинок і вона поїхала. В той день Ніна не народила. Але її залишили в пологовому будинку, про всяк випадок.

Я розповіла чоловікові про побачене і запропонувала стягнути з Ніни вартість зіпсованих Банні речей. Не зараз, я ж не звір – вимагати гроші у вагітної безробітної жінки. Я запропонувала, щоб Ніна написала розписку терміном на чотири роки. У гіршому випадку – через три роки її дитина піде в садок, вона вийде на роботу і зможе розплатитися. У кращому – дитина в рік в приватні ясла, а мати на роботу. Зрештою, напаскудила – будь добра, відповідай за капості. Чоловік сказав, що я – ненормальна.

– Як ти можеш думати про гроші? Ти довела мою сестру! Тобі не соромно? – роздратувався чоловік.

Я думаю про гроші? Тобто, Ніна спеціально робила так, щоб наш кіт не ходив в лоток, а винна я? Коли вона була на третьому місяці, Банні  сходив в її кросівки. І ми купили їй нові! Це справедливо? І я щиро вважаю, що гроші за кросівки вона теж повинна повернути. Адже це її вина.

А найголовніше – я отримала відповідь на питання, навіщо ж вона так робила. Щоб ми з чоловіком злилися на кота, а на неї не звертали уваги! Тобто, вона просто підставила нашого котика!

Виписка буде на днях. І чоловік має намір привезти Ніну до нас – йти їй нікуди. Грошей у неї немає – те, що вона нібито збирала на декрет, вона проїла в кафешках під час вагітності. Їй, бачте, смачненького хотілося, а купувати додому – вона не зобов’язана нас годувати. Якось так.

З одного боку, мені дуже шкода новонародженої дитини. Але, з іншого боку, я не хочу жити під одним дахом з цією жінкою. Адже її забезпечення впаде на наші з чоловіком плечі. А утримувати дитину, тим більше – чужу, зовсім не дешеве задоволення.

До того, як я її зловила з анті-гадіном, я ставилася до цього набагато спокійніше. Але її невдячність просто вибила мене з колії. Як вчинити? Поділити з чоловіком бюджет, щоб сестру він утримував на свої?

На аліменти вона подати не може – вона навіть імені батька дитини не знає. До матері її відправити – навіть мені її шкода. Моя свекруха п’є запоями, у неї вдома вічний шабаш з товаришів по чарці, і на своїх дітей класти вона хотіла.

Або мені краще виїхати до мами, а чоловік нехай сам плюхається з сестрою і племінником? Терпіти її, поки вона не стане на ноги, я не зможу, це точно. Мабуть, так і зроблю, від мами і на роботу ближче, і Банні вона дуже любить, і квартира в неї трикімнатна, місця для мене вистачить. А з чоловіком час покаже…