Як пояснити дітям, чому я з ними більше не живу?

Мій чоловік покинув мене, через суд відібрав дітей. Я тут просто безсила. Все моє життя руйнується. Здається, що виходу просто нема.

Більш того, всі мої і його родичі підтримують його, а не мене. Я розумію, що зраджена рідними мені людьми. І це, мабуть, найважче, що зі мною могло статися. Невже моє життя закінчиться ось так і я залишуся зовсім одна без можливості все повернути?

Найважче це бачити очі своїх дітей і намагатися їм пояснити чому я більше з ними не живу. Адже вони нічого не розуміють і, напевно, думають, що я просто у відпустці. Принаймні поки що так він пояснює дітям під час моєї відсутності.

Я намагалася поговорити зі своєю матір’ю, але вона лише говорить, що повністю розчарована в мені. Розумію, що мої вчинки не завжди були правильними, однак чи правильно це? Якщо чесно, то не дуже хочу оголошувати те, що я зробила. Все-таки мені дійсно це соромно. Проте на тлі стресу і депресії люди вчиняють в рази гірше, ніж я. І це ніколи не було приводом для того, щоб до них всі так ставилися. Фактично моє життя зараз зруйноване.

Як підсумок, саме це стало причиною того, що я почала ходити до психотерапевта. Ми працюємо з ним уже кілька місяців і я спостерігаю зміни, однак чи можна назвати їх позитивними? Та й взагалі, коли можна буде сказати, що все в моєму житті тепер не так погано. Терапія ніколи не була панацеєю в цьому плані. Адже навряд чи я зможу повернути прихильність чоловіка, а вже тим більше дітей. Особливо це стосується того моменту, коли вони підростуть і зрозуміють, що я ні в якій мірі не свята.

Не хотілося б, щоб вони, будучи підлітками, зненавиділи мене. З цим я не зможу впоратися ні з одним терапевтом. Адже для матері не може бути нічого гіршого, ніж те, коли її існування заперечують власні діти. Однак очевидно до моєї матері це не може бути застосовано. Їй зараз на мене абсолютно все одно і всі її сили спрямовані на онуків. Так і бачу, як вона хоче виховати в них кращу версію мене.

Загалом, так чи інакше, але мені хочеться вірити, що коли-небудь все налагодиться. Нехай не так, як було, проте не так, як це відбувається зараз. Мені здається, жодна людина не заслуговує такого ставлення, яке зараз проявляється до мене мої ж родичі. Це просто несправедливо ні в якій мірі.