Як літня мати змусила свою дочку хвилюватися, і ЩО з цього вийшло
Наталя Семенівна дуже любила свою дочку. Особливо, якщо врахувати, що після смерті чоловіка вона залишилася зовсім одна в двокімнатній квартирі. Маша заїжджала до неї вкрай рідко. Тому, кожен візит був як свято. Скоро у Наталі було особливе свято, і вона хотіла зробити своїй доньці незвичайний подарунок.
Жінка тривалий час відкладала гроші. Зібрала трохи, але на недорогу іномарку повинно вистачити. Маша вийшла заміж за молодого перспективного чоловіка, який в свою дружину вкладав всю душу. Незабаром вона народила йому Соню, а потім і Сашу. Подружжя жило дуже дружно і спокійно. Багато працювали, дітки ходили в садок. Купили будинок, потім побудували дачу.
Як вважала Наталія Семенівна, їм не вистачало тільки власних засобів для пересування. Можливо, тоді і Маша частіше заїжджала б в гості до мами.
– Сонечко! Ти завтра до мене заїдеш? – запитала з надією в голосі мама.
– Так, мамо. Я і Соню з Сашком візьму. – відповіла дочка. – Тільки буду ближче до обіду.
– Добре звичайно! Вже чекаю! Цілую.
Наталія Семенівна цілий вечір чаклувала біля плити. Спекла свій фірмовий пиріг, приготувала курку і навіть салат олів’є. Їй так хотілося побалувати дочку і внучат чимось смачненьким. Адже завтра у старенької її власний день Народження!
На наступний день рано-вранці вона почала прибирати квартиру. Потім – приводити себе в порядок. Одягла свою улюблену сукню, зробила зачіску, підмалювала губи сливової помадою. На видному місці жінка поклала чарівний конвертик і почала чекати.
Хвилини перетворювалися в години. Час перевалив за полудень. Потім стрілка невгамовно підповзла до позначки «три». Наталія Семенівна все чекала, але дочка з онуками так і не прийшла …
Жінці стало дуже прикро. Вона засмучено м’яла в руках чарівний конверт з грошима. І раптом її серце відчуло недобре. На годиннику було вже десять вечора. Вона взяла слухавку і набрала номер дочки.
– Машенько, у вас все добре? Не приховуй! Може, що трапилося?
– Мамо, в чому справа? Ти дивилася на годинник. Я тільки дітей спати поклала, а тут ти дзвониш …
– Донечко, чому ти сьогодні не приїхала?
– Ой пробач, я зовсім замотався. Я завтра обов’язково заїду. Не хвилюйся! Па. – на тому кінці дроту почулися довгі гудки.
Наталія Семенівна всю ніч не спала. Вона дивилася на накритий стіл, який безмовно нагадував про її самотній і сумний день народження. Під ранок жінка зібрала всю їжу в сміттєвий кульок і викинула її в урну. Потім одягла старі зручні речі і відправилася в найближче турагентство, яке знаходилося в будинку за рогом.
– Здрастуйте дівчино! Я хочу поїхати відпочивати. Мені потрібна термінова путівка!
– Доброго дня! Зараз підберу для вас гарячий тур. – посміхнулася красива блондинка своєю милою посмішкою.
– Я ще ніколи так не відпочивала. Можна кудись, щоб там було добре.
– Звичайно! У нас є тур в Болгарію. На дуже хороший курорт. Там все включено, виліт сьогодні о п’ятій вечора. Рекомендую вам!
– Дуже добре! – зраділа жінка. – А як це «все включено»?
– Це в оплату путівки входить переліт, харчування, проживання.
– А у мене вистачить грошей? – запитала з надією Наталія Семенівна.
– Звичайно! У вас ще і залишиться на майбутнє! Бажаю вам доброго відпочинку.
Вже через кілька годин Наталія опинилася в зручному літаку. Вона прям розцвіла і тепер навіть язик не повертався звертатися до неї «бабуся».
Вже на наступний день жінка прикупила собі нові модні шорти і футболку, взяла глянцевий журнал і присіла на шезлонг насолодитися легким бризом на узбережжі. До неї несподівано підсів симпатичний чоловік, досить солідного віку. Але не на багато старший за неї.
– Мадам, будете коктейль? – запитав він, підморгнувши.
– А він алкогольний? – примружилася Наталія Семенівна.
– Зовсім трошки! Мене звуть Діма. Я вперше тут відпочиваю. А ви? – розмова закрутився досить швидко. Вже через півгодини літні люди нагадували закохану молоду пару, яка весело воркувала про дрібниці.
Вся відпустка пролетіла непомітно. Діма виявився відмінним співрозмовником. Раніше він був військовим і з задоволенням розповідав своїй новій подрузі про армійські будні. Наталія Семенівна розцвіла на очах. Їй зовсім не хотілося, щоб цей курортний роман раптово закінчився.
В останній день їхнього спільного відпочинку Діма несподівано зробив досить неоднозначну пропозицію:
– Наталю, я так поріднився з тобою за цей тиждень. Скільки нам того життя залишилося ?! Переїдь до мене, одружимося … Діти твої будуть в гості до нас приїжджати …
– Якщо згадають про мене! – раптом посмутніла жінка.
– Та перестань! Ось познайомлюся з твоєю дочкою і попрошу твоєї руки! – знову почав жартувати Діма. – Ну а ти згодна? – запитав він, раптом посерйознішавши.
– Звичайно! – задерикувато розреготалася жінка.
На наступний день вони вже були вдома у Наталі. Діма залишив речі в камері схову і запропонував заїхати спочатку до неї додому. Як же здивувалися обидвоє, коли прямо на стовпі біля будинку побачили оголошення про розшук Наталії Семенівни.
– Нат, а що це таке? – щиро здивувався чоловік. – Ти що? У розшуку?
– Гадки не маю! – розгубилася жінка. І раптом вона побачила бліду і втомлену дочку, яка виходила з під’їзду. Та кинулася до матері на шию і почала плакати.
– Мамочко, ти де була? Ми всю міліцію на вуха поставили! Як тобі не соромно? – заголосила вона. – І це хто?
– Я відпочивала! А що? – здивувалася Наталя і кокетливо взяла Діму під руку. – А це мій майбутній чоловік! Прошу любити і жалувати.
– Ого! А хіба в такому солідному віці буває любов з першого погляду? – здивувалася Маша.
– В такому віці буває абсолютно все! Досить плакати! Ось ми вам подарунки привезли! Розбирайте! – розсміялася Наталія Семенівна.
– Мамочко, як же я хвилювалася! – схлипнула Маша і притулилася до найріднішої людини.