Як чоловік у шлюбі стає альфонсом: мудре прислів’я

Вчитель запропонувала дітям написати твір на тему: “Як моя сім’я проводить день”. Серед робіт про те, як весело прокидатися всім разом і наминати ватрушки під кавою, як чудово ходити в аквапарк і дивитися гостросюжетні фільми, вирізнялася одна.

Дівчинка ділилася своїм спостереженням:

“Під вечір, коли тато каже “я йду спати”, він, дійсно, йде спати. А коли мама каже “я йду спати”, вона йде на кухню, перевірити, чи є корм у кішки, які продукти купити завтра на ринку, чистить взуття всій сімʼї, збирає мій рюкзак, пришиває відірвані гудзики, штопає колготки, платить за шкільне харчування через додаток, сортує сміття, миє підлогу на кухні”.

Яка роль відводиться сім’ї жінці?

Цю роль жінці ніхто не відводить. Вона сама починає її грати, за першої ж необхідності.

Не тому, що їй приносить задоволення самотужки тягнути побут і пам’ятати тисячі дрібниць, а тому, що якщо все це кинути – то сімʼя розвалюється.

Сім’я – це тандем, єдиний організм. Але якщо одна нирка відмовляє, друга перебирає цю функцію. І працює за двох.

Я якось натрапила на цитату відомого телеведучого:

“Все найкраще – мамі. Тому що вона дівчинка. Потім коту – тому, що він безпорадний і залежить від нас. А потім уже нам із тобою. Тому що ми чоловіки”.

Але все найкраще – це квіти на 8 березня і гроші “сходи, купи собі що-небудь”?

Як сказала моя подруга:

“Жінці стати сильною дуже просто – достатньо розлучитися”.

У сім’ях, де чоловік від безнадії вирішує піти, жінка заощаджує та ходить на підробітки. У ситуації, в якій чоловік хапається за пляшку, жінка робить обід із трьох страв за три копійки. Викручується, думає, ухвалює рішення.

Серед моїх знайомих бум на розлучення. Найдивовижніше – заяви подають жінки, а чоловіки щиро дивуються: з чого б це? Я працюю, не п’ю…

Але на цьому обов’язки закінчуються. Як кажуть, нескінченно можна дивитись на три речі: як горить вогонь, як ллється вода і як інша людина працює.

У Китаї кажуть: “Між тобою та іншою людиною – 10 кроків. Якщо ти пройшов свої 5 і тебе ніхто не зустрів, розвертайся і йди”

Фраза ця про взаємність, але йдеться не тільки про телефонні дзвінки, подаровані квіти. Не зустрів із важкою сумкою, не приготував обід, не пішов в супермаркет.

“У сім’ї заслуги не рахують” – кажуть люди. Але тільки тоді, коли кожен намагається зробити більше, ніж інший. Тоді є прогрес: у стосунках, у добробуті.

Що я бачу? Зворотнє. Як тільки один з партнерів починає добре заробляти, інший вважає, що з’явилася чудова нагода відпочити, перевести дух, пошукати свій шлях. Як тільки один починає тягнути на собі лямку, інший вважає, що так і належить.

Ще одна китайська мудрість:

Коли жінка береться за чоловічу справу, сім’я процвітає; коли чоловік береться за жіночу справу, сім’я руйнується.

Одна жінка якось сказала:

“Якщо у вас прокидається бажання зробити щось за чоловіка, нафарбуйте нігті”.

Чи є різниця, хто відвезе машину до сервісу, купить черевики дитині, сплатить рахунки за комуналку? Нам довгі роки розповідали про товариство та взаємовиручку, а потім – про партнерство. Але різниця все ж таки є.

Якщо ви вмієте робити п’ять справ за хвилину, смажите стейк краще, ніж у ресторані, чудово штукатурите стіни та будуєте свою бізнес-імперію, вас можна привітати. Але не забирайте штурвал у чоловіка. Не перетворюйте його на гостя у своєму будинку, який на третій день урочистості починає набридати і ставати стороннім.

Як бути? Фарбувати нігті до тих пір, поки чоловік не схаменеться і не побіжить робити справи? Чи говорити відразу в лоб? Вимагати?

Натякнути зробити свої 5 кроків неможливо. Людина їх або робить, або ні.

Шлюб називають лотереєю не тому, що головні козирі та промахи людини, за яку ви вийшли заміж, відкриються в найнесподіваніший момент, а тому, що мало кому вдається розвиватися синхронно і відігравати належну гендерну роль. 90% пар починають перетягувати канат, втрачають рівновагу і з гуркотом падають горілиць.