Як батько поставив на місце двох зарозумілих дочок …

Хороший мій друг ростить поодинці двох дівчаток. Мати кинула сім’ю кілька років тому і поїхала з молодим коханцем. Дівчатка росли і до моменту даної історії їм вже виповнилося 14 і 15 років, відповідно почали вже виглядати як молоді моделі, та й характер був до пари.

Сидимо ми якось увечері у нього вдома на кухні, ведемо бесіду, як стрімко відчиняються двері і обидві красуні з’являються вдома, базікають про щось своє, не звертаючи уваги на мене з батьком.

Мій друг вирішив миролюбно нагадати про наше існування і поцікавився, чому в будинку бардак, ліжка не прибрані, а посуд брудний?

Зізнаюся, їх відповідь мене трохи шокувала.

– Ти чому командуєш? У тебе немає ніякого права вказувати, що нам робити. Нам в школі розповіли, що прийнятий закон про захист прав дітей, і ми самі вирішуємо, що хочемо робити.

Повисла секундна пауза, після чого мене вже здивував мій друг.

– Дістали телефони і попрощалися з ними. Я не пригадую, щоб в законі говорилося про смартфони за 20 тисяч. Ну і комп’ютер вам більше не знадобитися, будете в бібліотеці сидіти уроки робити. Ну і раз комп’ютера немає, то і інтернет не знадобитися. Де в законі сказано, що все це повинно бути? Ну і одяг тепер будемо брати в секнод хенді. Ти глянь – юристами стали на мою голову. Та й взагалі будете взимку ходити не в чоботях, а в валянках, тільки тепліше буде.

Одна з “правозахисниць” здалася вже на комп’ютері і почала, бурмочучи мити посуд. Інша дослухала до кінця і пішла прибирати в квартирі. Після цього мій друг посміхнувся – ростуть – сказав він, і ми продовжили бесіду під приємні звуки прибирання.