Я зробив їй пропозицію, а вона…

Колись я вважав, що в таку ситуацію потрапляють тільки жінки, але все виявилось складно…

Коли я в перші побачив Наталю, то зрозумів, що це саме та, яка мені потрібна. Ми відразу знайшли спільну мову, нам завжди є про що поговорити, абсолютно на будь-які теми без жодних проблем. Ми відчуваємо себе комфортно один з одним.

На жаль, через мою роботу і відряджень, у нас не було можливості часто бачиться, але це не заважало розвитку наших відносин. Весь вільний час я проводив з коханою, насолоджувався кожною хвилиною, проведеною разом. Для мене вона прекрасна у всьому, я практично її обожнював. Я ніколи не відчував таких сильних почуттів. Настільки сильних, що іноді ловив себе на думці, що це не нормально.

Через пів року такого життя, на роботі все налагодилося. Я отримав іншу посаду і практично перестав бути в роз’їздах. Наталя переїхала до мене, я вирішив зробити їй пропозицію, чого тягнути, якщо у нас настільки все добре. Ну і де то через місяць я зробив це, тільки от не очікував такого розчарування.

Спочатку вона просто говорила, що зараз не найкращий час для весілля. Я не розумів чому, звідки така реакція, але після серйозної розмови Наталя зізналася, що офіційно одружена.

Я думав це жарт. Як взагалі таке могло статися, в голові не вкладається дотепер. Сказала, що завжди хотіла переїхати в Київ і розвиватися тут, чоловіка  влаштовувало життя в райцентрі, він нікуди не хотів. Вони посварилися, вона поїхала одна. Офіційно у неї є чоловік, але по факту вони не разом…

Я не зміг впоратися з емоціями, ми розлучилися. Хотів би вірити їй, але де гарантії, що це дійсно все так. Можливо, це просто чергова історія? Один раз вона вже приховала правду….

Минуло три тижні, ми не спілкуємося, але я ніяк не можу перестати думати про неї. Може я погарячкував і варто її повернути? Не можу розібратися в собі.