Я зіпсував весілля кращого друга, а він мені тепер буде дякувати все життя

Дружимо ми з Вовою  з дитячого садка. Разом на горщиках сиділи, та дівчатам під спідниці дивилися. Потім школа, інститут, армія … Завжди підтримували зв’язок.

І ось вирішив Володя одружитися. Познайомив мене з дівчиною. На перший погляд дуже хороша: симпатична і поступлива. Разом ми погуляли в парку, вони мене на весілля запросили і на цьому все.

А потім вже і у мене особисте життя закрутилася. Вляпався по самі помідори. Як побачив зелені очі своєї Танюші – відразу ж пропав. Та й Таня закохалася в мене …

Одного разу пішли ми з нею в зоопарк з її молодшою ​​сестрою. Сестра в захваті, а я тільки й бігаю та морозиво з ватою їм купую. Вирішили зайти поїсти в кафе. Дивлюсь, сидить за столиком дівчина, дуже схожа на наречену друга. Поруч з нею якийсь хлопець весь в наколках. Подивився я на цю солодку парочку. Спочатку подумав, що помилився. Але манера розмови Машу видала.  Вирішив я друга набрати.

– Привіт, Вова! Як справи?

– Нічого так! Сиджу фільми по ноуту кручу. Марія в село поїхала до родичів. Ось сумую …

– А я зараз сиджу в кафе, яке біля зоопарку і милуюся дивною картиною. Сидить дівчина, ну дуже на твою наречену схожа, та з якимось мужиком фліртує.

– Може це не вона? – засумнівався Вова. – Я ж хвилин двадцять тому з нею говорив. Вона як раз поїзда  дочекалася і сідала.

– Може і не вона … Але ти телефон візьми та набери! Подивимося, її номер чи ні.

– Добре! Не проблема! – відповів Володя і побіг до домашнього. Через хвилину за сусіднім столиком пролунала знайома мелодія. Марія взяла в руки телефон і, відключивши звук, відклала його в сторону.

– Чув? – запитав я Вову.

– Так! – розчаровано нарікав мій друг.

– А весілля коли? – запитав чомусь я.

– Це вже дуже спірне питання! – відповів він і поклав трубку.

Через тиждень я сам набрав Вовку. Аж надто цікаво було дізнатися, що там і як відбувається.

Спочатку трубку ніхто не брав, а потім я почув пригнічений голос кращого друга:

– Ти – козел! Як так можна було! Через тебе у мене життя зламалося! Я приїхав в те село, зробив там розгром, а виявилося, що це був її брат. Він її з поїзда зняв і машиною в село відвозив. Зупинилися перекусити. Маша мене бачити не хоче, сказала, що з таким ревнивцем не збирається жити!

І Вова кинув трубку. Мені стало дуже гірко від його слів. Виходить, через мене зірвалося весілля кращого друга. Як в цьому плані йому допомогти я навіть не уявляв.

Настільки складна ситуація все більше мене нагнітала. І раптом Володя сам подзвонив мені через два тижні.

– Брат, пробач! Вберіг ти мене! – почав він відразу ж.

– В сенсі? Розповідай! – зацікавився я.

– Виявляється, то був зовсім не її брат, а колишній хлопець. Манера зустрічатися у них така: то бігають один від одного, то сходяться. Ось Маша і вирішила, що пора їй зав’язувати і заміж виходити. І вибрала в кандидати мене. Цей штрих дізнався, примчав відразу ж і почав її просити повернутися. Ось вона і погодилась. Тільки не знала, як позбутися мене. А я сам їй підкинув можливість – приїхав з питаннями. Весілля у них вже було. Зайди в Фейсбук полюбуйся.

Я відразу ж включив планшет і нарив сторінку Марії. Там вітряна красуня стояла у весільній сукні з тим самим хлопцем.

Злагода та любов!

А з другом ми таки на весіллі погуляли. Тільки на моєму з Тетяною!