Я завжди вважав себе прийомною дитиною, але мама відкрила мені секрет…

У нас з братом різниця у віці всього рік. Але у всьому іншому різниця просто врадаюча. Я з самого раннього дитинства його ненавиджу.

Кращі іграшки, окрема кімната, цирк / зоопарк кожні вихідні – все йому. Влітку він їде на море з батьками, а мене відправляють в село до бабусі. Років в 11 у мене з’явилося думка, що я прийомна дитина. Я не міг повірити, що рідні батьки можуть так розділяти своїх дітей.

Закінчивши школу, брат поїхав у велике місто вчитися. Батьки оплачували йому оренду квартири і навчання. Через рік поїхав поступати я. Жити прийшлося в гуртожитку і підробляв я де тільки міг. Так вийшло, що через кілька років ми закохалися в одну дівчину.

Вона вибрала мене. Ейфорія від того, що нарешті хоч щось дісталося мені, а не братові, накрила мене з головою. Я зробив коханій пропозицію і ми одружилися. Мій батько безуспішно намагався умовити мене «поступитися» дівчиною братові.

На весілля вони не приїхали, написали заповіт на брата і викреслили мене з життя. А я навіть і не помітив різниці. Нещодавно я став татом. Коли я святкував народження дитини, мені подзвонила мама і сказала що тата більше немає. Вона стурбовано просила мене приїхати.

Поговоривши з мамою, я багато цікавого дізнався. Так, я мав рацію. У нашій родині дійсно була прийомна дитина. Але це не я, а мій брат.

Батько дуже любив матір брата, але вона не пережила пологи. Моя мама так сильно закохалася в тата, що вискочила за нього заміж, прийнявши дитину як свою. Коли мама завагітніла мною, батько відправляв її на аборт.

Тоді він заявив, що у нього вже є дитина і інша йому не потрібна, а якщо вона народить, то виховувати і забезпечувати буде сама.

Мені й досі важко в це повірити…