– Я взагалі вам більше нічого купувати не буду і ні копійки не дам. І за квартиру платіть самі тепер, раз такі самостійні!

Марія стала невісткою Ірини Іллівни зовсім недавно – кілька місяців тому – і досить-таки несподівано. Хоча її  син Іван, якому зараз 23, зустрічався з Марією вже пару років, але про одруження ніхто серйозно  не думав.

Вони тільки закінчили ВНЗ, знайшли роботу, почали щось заробляти. У планах було встати на ноги, підкоп грошей, поїздити по світу, почати робити кар’єру. Але обставини склалися по-іншому: влітку з’ясувалося, що в них буде дитина. Подали заяву, розписалися, відзначили скромне весілля і тепер ось незабаром чекають на поповнення.

Марія – дівчинка з дуже скромної родини. Виховували її мати з бабусею, батька немає і не було ніколи. Її мама все життя пропрацювала в реєстратурі поліклініки через зручний графік і близькість до дому. Спочатку забирала доньку з садка і школи, а тепер стежить за своєю матір’ю, здоров’я якої в останні роки похитнулося.

Родичі Марії допомогти  можуть хіба що добрим словом, тому молоду сім’ю зараз фактично утримує Ірина Іллівна. Платить за орендовану квартиру, підкидає продукти, бере участь в підготовці приданого для дитини. Іван, звісно, заробляє, намагається, і декретні вони ніби як отримали. Але зарплати у молодих фахівців поки невеликі.

– Ми Ірині Іллівні дуже вдячні, – розповідає Марія сусідці. – У нас з нею чудові стосунки … були. Вона стільки для нас робить завжди. Подружки всі на свекрух скаржилися, я слухала й дивувалася завжди. Думала, як добре, що моя свекруха – розумна, адекватна жінка …

– І що ж сталося?

– Загалом, подарувала вона мені коляску для дівчинки – ну мені ж народжувати в лютому, дівчинку чекаємо. Про те, що вона дарує коляску, домовилися давним-давно. Разом з нею моделі дивилися, обговорювали, відгуки читали в інтернеті. А тут перед Новим роком вона премію отримала на роботі, дзвонить мені й каже – я, мовляв, купила коляску, зустрічай доставку, сьогодні привезуть!

– Рішуча вона в тебе!

– Та не те слово. Привезли, в загальному, цього монстра, по-іншому не скажеш … Рожевий танк в рюшах! Зовсім не те, що ми дивилися, де вона відкопала це диво – незрозуміло. Вона важкезна – жах. Кур’єр ледве затягнув, а він здоровий хлопець, між іншим! У нас п’ятиповерхівка без ліфта. Поверх, правда, третій. Але як я буду тягати цю коляску з дитиною навіть на третій поверх? Не уявляю! У мене до вагітності вага була – п’ятдесят кілограмів, сподіваюся, і після пологів приблизно така ж буде …

– Ну … А свекруха-то що говорить? Чим пояснює свій вибір?

– Хороша коляска, каже, я як побачила її, відразу зрозуміла: це те, що тобі потрібно! Зате тепла і стійка, дитина-то зимова у нас. Всюдихід! І колір хороший: яскравий, ошатний. А тягати, каже, пристосуєшся, всі тягали якось! І взагалі, дарованому коневі в зуби не дивляться. Тобі подарунок подарували, радуйся і будь вдячна.

– Весело…

–  Ну не зможу я її тягати, і крапка! Якщо з рожевим кольором можна ще змиритися, то що придумати з вагою? Вантажника наймати? Ваня каже – потім щось придумаємо. А що ми потім придумаємо? ..

Марія подзвонила в магазин і домовилася, що вони доплатять трохи і їм  привезуть іншу модель, замість рожевого бегемота … Сказано – зроблено, і вже через пару днів магазин із задоволенням обміняв «рожевого бегемота в рюшах» на іншу коляску, стильну, сіру і легку. А потім в гості прийшла Ірина Іллівна, і був скандал.

– Я взагалі вам більше нічого купувати не буду і ні копійки не дам. І за квартиру  платіть самі тепер, раз такі самостійні! – кричала Ірина Іллівна.

– Я навіть не уявляла, що вона так відреагує. Не знаю, наскільки серйозно вона про квартиру сказала, але якщо дійсно платити не буде, це погано. У нас тоді зарплати буде залишатися тільки на хліб і воду. Це або чоловікові доведеться підробіток шукати, або мені щось придумувати. А що придумати з новонародженою дитиною на руках? – ледь не плаче Марія.

 

Може  в ситуації Марії дійсно потрібно було «радіти й дякувати» за подарунок, а не демонстративно міняти його на іншу річ? А тягати коляску б як-небудь пристосувалася, адже не вона перша, не вона остання. А на власну думку і комфорт дівчина поки не заробила …

А може, все ж свекруха неправа? Чи має вона моральне право зараз взяти й припинити фінансування оренди квартири? Бачить же, в якому діти положенні. Якось так все вийшло, не дуже правильно і по-розумному. Але що є, то є. Куди вони зараз підуть, як викрутяться з дитиною?