Я відмовилася допомогти племінникам чоловіка, і жодного разу про це не пошкодувала

Іноді люди бувають дволичними. Свекруха і сім’я чоловіка ніколи мене ні в що не ставили, змішували з брудом і просто вважали, що я ніхто, не має мені ніде місця і  я нікчемність у повному розумінні цього слова.

Тому я була дуже здивована тим, що сталося в той день.

Чоловік несподівано повернувся разом зі своєю мамою додому, коли вони збиралися у неї ніби як холодильник розморожувати. Лідія Микитівна була підозріло люб’язна до мене, намагалася допомогти мені піднятися і навіть була готова каву мені заварити.

Доречі, вона прийшла не одна, а з дітьми її дочки, які примудрилися за п’ять хвилин розбити вазу.

Ось тут я, нарешті, прокинулася і зажадала пояснень, що тут відбувається. Виявилося, чоловік дозволив пожити племінникам у нас, поки його сестра Ксюша в лікарні.

На що я стала вимагати правду, так як в соціальних мережах Ксюша ось уже тиждень як відпочиває закордоном на морі і під пальмами. І в цей момент стали з’ясовуватися нові обставини. Ксюша втекла від чоловіка і кинула дітей. Тепер у неї був коханець і щасливе нове життя.

А бабуся не справляється з невгамовними онуками, ось вони і вирішили їх сплавити нам. Я на це була не згодна. Пригадуючи все, що говорила про мене вся ця родина, як сестра чоловіка вчила дітей своїх посилати мене і як раділа своїми успіхами, я зажадала залишити квартиру, так як це була квартира моїх батьків, я могла нею розпоряджатися.

Свекруха стала кричати, що я повинна, але я зажадала дізнатися, чи правильно вони роблять? Якби вони спокійно підійшли до цієї ситуації, а не робили все за моєю спиною, то цього скандалу не було б.

У підсумку я їх вигнала. А чоловік пішов з ними і не повернувся, кинув смс-ку, що розчарувався в мені.

А я не шкодую, втомилася від такого ставлення.