– Я вам мешканців у квартиру знайшла! – знову по-своєму вирішила все свекруха

Наша підготовка до весілля була схожа на пекло. Свекруха лізла скрізь, сперечалася, навіть спробувала скасувати броню нашого ресторану, бо він їй не подобався.

Але мій чоловік поводився правильно, обсмикуючи свою матір, іноді навіть жорстко. У результаті весілля у нас було таким, яке хотіли ми, а свекруха сиділа весь вечір надута, як сич. Але яких нервів нам це коштувало!

Після весілля свекруха притягалась до нас у гості та намагалася все зробити по-своєму. Якось я варила суп, його я роблю без піджарки, але коли я пішла в туалет, свекруха бахнула купу олії, поставила смажитися цибулю та моркву.

– Так смачніше! – авторитетно заявила вона.

Я викинула те, що вона там насмажила, порізала ще моркви та цибулі і демонстративно закинула їх без обсмажування у каструлю. Свекруха тоді образилася.

Після цієї нагоди я попросила чоловіка захистити мене від його матері, а якщо цього не зробить він, то я зроблю це сама.

Більше свекруха без запрошення до нашої оселі не сунулася. І коли приходила, поводилася більш-менш нормально. Я навіть думала, що ми пережили момент її ентузіазму і тепер буде легше. Але ні. Коли свекруха дізналася, що я вагітна, вона відразу ж почала генерувати ідеї, як правильно все зробити.

– Так, у вас іпотека, а працюватиме один син, це не справа. Загалом, я вигадала! Ви переїжджаєте до мене, свою квартиру здаєте, так буде легше.

Мені й у страшному сні не бачилося спільне проживання зі свекрухою. Тим більше, у нас із чоловіком все було підраховано, якщо не кидатися грошима, то нам цілком на все вистачатиме. Це ми свекрусі і пояснили. Але свекруха ніби не чула наших слів.

Постійно дзвонила, питала, чи збираємо ми речі, радила перевезти свою машинку, бо її щось почала погано прати, а для немовляти це може бути шкідливо, кликала сина, щоб зробити перестановку в кімнаті, куди вона нас поселить.

Щоразу ми говорили, що переїжджати не збираємось, і щоразу ці слова у свекрухи в голові не затримувалися. Але самий фінал був пізніше.

Вечір, дзвінок у двері, чоловік пішов відчиняти. Я почула голос свекрухи і теж вирішила вийти, бо ми на неї не чекали.

Стоїть у коридорі шалений чоловік, у дверях свекруха і якийсь хлопець із дівчиною.

– Я вам мешканців у квартиру знайшла! – радісно заявила свекруха, намагаючись увійти до квартири. – Ось Анічка, дочка моєї колеги, саме квартиру з нареченим шукає. Зараз ми всі їм покажемо і домовимося.

Коротка пауза, потім чоловік, який уже прийшов до тями, каже, що ми ніякої квартири не здаємо, це якась помилка. Хлопець із дівчиною взагалі шоковані.

– Як це не здаєте? Ми ж про все домовились! – обурилася свекруха.

Ось хлопець найшвидше зорієнтувався, підхопив дівчину під руку, вибачився, і вони пішли. А свекруха залишилася така обурена.

Я пішла назад до кімнати, щоб її не бачити. Чоловік мамі відчитував за її самоврядність і попередив, що ще одна подібна витівка, і він взагалі перестане з нею спілкуватися.

Виперли ми свекруху, але ще довго перетравлювали її вчинок. А вона вечір помовчала, а наступного дня почала написувати чоловікові, що ми її виставили у поганому світлі перед колегою. Наче це ми винні.

Це жах якийсь. Мені вже страшно, що вона ще може учудити. Але чоловік мене заспокоїв, сказав, що якщо до матері не повернеться розум, то ми просто переїдемо і не скажемо їй про це.