– Я тобі вже не дитина, над якою можна знущатися, я ж і сам «виховувати» можу

Щасливою Аліса була напевно тільки в перші дні після весілля. З кожним днем справжній характер чоловіка розкривався повною мірою.

Саша завжди розмовляв з дружиною тихо, чітко промовляючи кожне слово, часто робив паузи, ніби даючи їй час зрозуміти. І переконавшись, що вона все зрозуміла, несподівано бив з розмаху.

– Я, звичайно, культурно пояснюю, але це для того, щоб ти зрозуміла.

Аліса, закривши обличчя руками, ридала не стільки від болю, скільки від образи.

– Годі, припини, – також тихо заспокоював дружину він, наче це хтось інший щойно наставив їй стусанів.

Олександр зовсім не вважав це побиттям. Він говорив, що це його метод виховання: пояснив, дружина погоджується, все зрозуміла, але для посилення ефекту необхідно докласти руку.

– Це як друк до документа, – говорив він, – припечатав і справа в ажурі.

І не сказати, щоб часто «виховував» він Алісу, але раз чи два на місяць траплялося. А потім втішав, обіймав і цілував, говорив, що любить. Але ось гроші даремно на кофточку витратила, треба було у чоловіка запитати, тоді й «виховувати» не довелося б.

Аліса другий рік сиділа в декреті, у фінансах була обмежена: чоловік виділяв гроші строго на господарські потреби. За найменшу помилку – догану і після слів «культурно тобі пояснюю» удар в обличчя.

Не йшла вона від чоловіка тільки тому, що не було куди йти. Поривалася кілька разів. Саша  відкривав перед нею двері:

– Ну, біжи! До кого побіжиш? До матері, у якої ще троє дітей крім тебе, в домі злидні та вітчим п’яний.

І це було правдою. У матері було троє молодших дітей, п’є чоловік і робота з мізерною зарплатою. Тому коли Сашко одружився з Алісою, то відчував себе героєм: врятував дівчину з неблагополучної сім’ї, взяв, так би мовити, без приданого.

До шлюбу з Алісою він вже був одружений, але розлучився, звинувативши колишню дружину в зраді. Вплинути він на неї ніяк не міг: виховні заходи не застосовував, тому що перша дружина могла і здачі дати. Зате тепер з Алісою відігрувався за перший шлюб. Мати просила не підіймати на невістку руку, Сашко говорив тільки одне:

– Я ж культурно з нею розмовляю.

В той день обидві родини старшого і молодшого брата зібралися у матері. Брат Женя молодший за Олександра на шість років. І хоч від одних батьків, але за характером різні. Сашко ще в дитинстві також «культурно діставав» молодшого: то вщипне, то штовхне, як би ненароком. Євген плаче, а старший каже, що не чіпав його.

Одного разу батьки поставили Женю за якусь провину в кут на годину, а самі пішли у справах. Саша пильно дивився на восьмирічного Женю, думаючи, чим би йому дошкулити. Але привід сам знайшовся: хлопець захотів в туалет. Саша встав, як жандарм, поруч і сказав:

– Не положено, провинився – терпи.

В результаті, Женя не витримав і наробив у штанці. Коли прийшли батьки, Женя стояв в мокрих штанах і плакав.

Тепер у обох братів свої сім’ї, між собою вони не сваряться, але й любові братської між ними непомітно. Зрідка збираються у матері за одним столом. І в цей раз так само було. Женя розповідав якийсь випадок на роботі, Аліса з  дружиною Євгена, Аллою, сміялися. І тільки Саша сидів похмурий, немов щось згадав. Потім викликав дружину з-за столу  і вони вийшли на вулицю.

Цього разу йому не сподобалося настрій Аліси: занадто голосно сміялася.

– Ось чого ти зуби скалиш? – глузливо запитав чоловік.

А потім почав вичитувати, як він це вмів завжди. Аліса вже відчувала, чим закінчиться лекція по вихованню дружини. Вона напружилася і в страху задкувала до стіни. В цей час вийшов Женя.

– Що брате, знову «культурно» пояснюєш?

– Не лізь не у свою справу, молодші старших не вчать.

Женя без страху підійшов до брата:

– Аліса, іди до мами, нам тут поговорити треба.

– Я тобі вже не той пацан, над яким можна знущатися, я ж і сам «виховувати» можу, – спокійно сказав Женя. – Не смій більше чіпати Алісу.

– А то що? – здивувався Олександр.

Женька схопив його за грудку:

– А то голову твою погану он в ту діжку засуну, щоб охолов.

Саша зблід, такої впевненості та сили від молодшого брата він не очікував.

– Я культурно пояснюю? – запитав Женя.

Сергій кивнув. Євген опустив його:

– Молодець, що розумієш. А це тобі для посилення ефекту …

І Женя вдарив Сашка в обличчя; той відлетів, злякано закліпав. А Женя пішов в будинок. Сівши за стіл, сказав при всіх Алісі:

– Пора розлучатись!

Від чоловіка Аліса пішла в той же вечір. Алла домовилася зі своїми батьками, що перший час Аліса поживе у них, поки не влаштується на роботу і не знайде собі житло.

Через рік Аліса жила вже самостійно, до Сашка повертатися не збиралася. Вхопилася вона тоді за пропозицію Жені пожити у батьків Алли й ні скільки не пошкодувала. Олександр з того часу більше нікому і нічого «культурно» не пояснював.