Я так довго за щось борюся у своєму житті, що просто втомилася. Ось уже кілька років я старалася приховувати всі подробиці нашого сімейного життя. Боялася виносити сміття з хати. У нас так прийнято – страждати всередині, а жити напоказ Але мені це вже набридло, і я вирішила, що вистачить це терпіти. Насправді, кому яка справа до того, як ми з чоловіком живемо? Але виявилось, що справа є.
Вчора я поїхала на день народження сестри. Одна без чоловіка. І ось там і трапилася ця розмова, яка мене дуже зачепила.
З сестрою Максима, та й взагалі з багатьма його родичами, у мене стосунки одразу не склалися. Я їм, мабуть, не подобалася. Але в обличчя мені ніхто ніколи нічого не казав. І з розбірками та претензіями теж не приходили.
Сестра Максима запросила нас на день народження удвох. Але я вирішила їхати одна, не хотілося взагалі її ображати відмовою. На святі зовиця випила трохи зайвого. Раніше я взагалі за нею не спостерігала любові до міцних напоїв.
Але, як пізніше з’ясувалося, вона випила для хоробрості. Бо різко опустивши спустошений келих на стіл, гнівно видала:
– Поясни-но ти мені, що ти з Максом робиш?! Зовсім з нього тряпку зробила! Тепер і об нас вирішила витирати ноги? Ти його нікуди не пускаєш! Він до батьків перестав приїжджати навіть у гості. Зі мною практично не розмовляє.
Усі друзі скаржаться, що його тепер не витягнути нікуди. Він, як дитина, має відпрошуватися, щоб погуляти. А ти все одно йому не дозволиш. А сьогодні так і взагалі одна заявилася! Де мій брат?
Над столом повисла незграбна тиша. Слід зазначити, що батьки Максима теж були тут. І, судячи з їхніх осіб, хоч і були здивовані не менше за мене, але загалом претензії доньки поділяли.
Спочатку я хотіла, як завжди, збрехати. Вигадати якусь чергову причину, чому Максим сьогодні не зміг приїхати. Але, дивлячись на повні ненависті до мене очі оточуючих родичів, вирішила так не робити.
– Хочеш знати, де Максим? Він удома, під наглядом моїх батьків. Ми його одного більше нікуди не відпускаємо.
Тут не витримала вже й свекруха. Почала кричати, що вона завжди знала, що я відьма і хочу зі світу її синочка вижити. І взагалі його приворожила. А всі висновки тут на поверхні – син значно змінився після нашого весілля.
А вся річ у тому, що коли ми з Максимом тільки почали будувати серйозні стосунки, він клятвено обіцяв мені, що наша сім’я буде для нього на першому місці. На той момент він мав свій невеликий бізнес, непогану машину і будинок.
Так, наречений був дуже заможний, незважаючи на молодий вік. Ось тільки такий ранній успіх, певне, закрутив голову Максимові. Майже відразу ж після весілля я дізналася, що чоловік любить іноді пограти на гроші.
І він став програвати дедалі більше. А потім ще локдаун та бізнес дав тріщину. Це чоловіка остаточно підкосило і він потай від мене заклав будинок.
Але краще не ставало, гроші втрачалися, а борги зростали. Ось тоді він зізнався мені у всьому. Нам допомогли мої батьки. Вони продали все, що можна було і взяли величезний кредит, щоб повернути наш будинок.
Але тепер мої батьки мусять жити з нами. Я тепер вникаю у справи чоловіка, по суті повністю замінила його на роботі, а його залишаю вдома під наглядом мами та тата.
Так, ми не пускаємо Максима на зустрічі зі «старими друзями», які так хочуть його бачити. Бо це саме вони і привели його колись до ставок. А ще вони всі любителі посидіти за келихом пива, а це не сприяє терапії.
А Максим зараз проходить курс терапії та працює з психологом. І робить це все сам, добровільно. Він також хоче зберегти нашу сім’ю. Він сам мені сказав, що вдячний мені за те, що я не кинула його у скрутну хвилину, коли дізналася, що за фактом зараз він жебрак із купою боргів.
Ось це все я розповіла численній рідні, яка зібралася за столом на день народження зовиці. Після цього довелося піти. Не хотілося залишатися там, із цими людьми, які вважають, що я «погано впливаю на їхнього хлопчика».
Можливо, моя історія когось змусить хоч на мить замислитись, що не все так однозначно. І якщо вам здається, що людина після весілля змінилася, то це не завжди тому, що її дружина зла відьма.