Я пишаюся своїм чоловіком, а ось за подругу мені дуже соромно

Якось до нас з чоловіком приїхала в гості моя подруга. Ми живемо в столиці, а вона прибула з області.

І зі словами: «Навіщо мені знімати житло, адже я можу і у вас пожити трохи» прибула до нас. Я не дуже раділа, оскільки ми живемо вдвох в однокімнатній квартирі.

Але дружба моєї мами з її мамою мені не давала шляхів для відмови.

Так вже й бути … Приїхала вона до нас. І ось вона стала ходити у нас по квартирі завжди при параді в сексуальних блузках і обтягуючих джинсах з відмінним макіяжем. І навіть моя вагітність (а у мене був вже 7 місяць) була достатньою причиною, щоб вона робила хоч щось по дому.

І коли у мого чоловіка був вихідний, вона завжди залишалася з нами вдома. І ось ми так терпіли мовчки її присутність вже більше трьох тижнів. Але якось я випадково побачила те,  що мене просто розлютило …

Ми з нею якось лягли спати, а чоловік, щоб не заважати, відправився з ноутбуком на кухню. І ось хвилин через 15, вона мабуть чекала, поки я засну, вона тихенько піднімається і йде до нього, а я за нею.

Я стала за кутом, щоб бачити і чути все, але при цьому щоб не була поміченою. Вона була в тонкій нічній сорочці, яка сильно просвічувалася, і в такому вбранні сіла на столі перед моїм чоловіком.

Він запитує її спокійним голосом: «Тобі не спиться?»

А вона йому: «Тобі напевно теж».

– Ти ж сам хотів, щоб я до тебе прийшла, чи не так?

– Тобто?

– Так, ну вистачить прикидатися. Твоя дружина спить, а ми тут тихенько, вона нічого не почує, ось побачиш. Зараз я тільки …

І ось вона встала і щільно зачинила двері на кухню.

У цей момент я не знала, що мені робити. А діяти треба було негайно. І ось коли я тільки зібралася відкрити двері на кухню, як вона відчинилися зсередини. І мій чоловік показуючи пальцем на вихід заявляє їй строго, але не дуже голосно:

– Ти що зовсім з глузду з’їхала? У мене є дружина і більше мені ніхто не потрібен. І з чого ти взагалі взяла, що знаєш, що мені потрібно? Збирай свої манатки і забирайся звідси негайно.

Вона вся зблідла і вийшла з кухні. І в цей момент вони бачать, що я стою в коридорі. Він увімкнув світло і схопив її сумку. Потім взявся збирати всі її речі туди, швидко і шумно.

А вона, стоячи майже гола, каже йому: «Міша, ти просто мене не так зрозумів. Заспокойся! »

І ось він бере її за руку, відкриває двері і виводить на сходову площадку. А потім виставляє її сумку з швидко поваленими туди речами. І закриває двері.

А потім чоловік повертається на кухню і кидає мені строго: «Коли надумаєш ще якусь подругу тут поселити, повідом мені заздалегідь, щоб я встиг з’їхати».

На що я йому: «Я думаю з нас вистачить. Більше ніяких подруг тут не буде! »

Після того випадку я не спілкуюся з цією подругою зовсім. А у нас з чоловіком у відносинах все добре.

Я пишаюся його вчинком, але також відчуваю сором за «таку хорошу подругу».