Я провчила сестру чоловіка. Вона весь час йому брехала і їздила «наглядати» за мною у відпустку за наш рахунок …

Чоловік не любить відпочивати, він – фанат своєї роботи, справжній трудоголік. За 6 років нашого шлюбу він жодного разу зі мною нікуди не з’їздив. Зате свекруха з чоловіком щороку нав’язують мені у відпустку компанію його сестри.

Сестра чоловіка, Оля, виступає в ролі мого наглядача, хоча я ні разу не дала чоловікові приводу сумніватися в моїй вірності. Я думаю, Оля з мамою, Світланою Сергіївною, спеціально накручують мого чоловіка, щоб Оля відпочивала на халяву.

Перший раз, коли я зібралася в Єгипет, я навідріз відмовлялася брати її з собою. Тоді чоловік мало не подав на розлучення:

– Раз ти не хочеш брати Олю, значить ти їдеш не просто так.

Я виразно чула в словах чоловіка нотки свекрухи, ніби це говорила вона, тільки голосом мого чоловіка.

На відпочинку Оля вела себе потворно: влаштувала сцену бармену,  не ночувала в номері, влаштовувала танці на столах, будучи в нетверезому стані. Мені було соромно виходити з номера,  здавалося, що всі показують на мене пальцем і кажуть:

– Ось вона, подружка цієї розпущеної дівки.

Приїхавши додому, Оля перевернула все з ніг на голову: що я вела себе потворно, а вона мене зупиняла. Приписавши мені частину своїх витівок, вона остаточно налаштувала Світлану Сергіївну проти мене. Чоловік, знаючи свою сестру, мені повірив. Але все рівно, відпускати мене без неї він відмовився категорично.

Не думайте, що я вишу у нього на шиї, і що хто платить за квитки, той і командує парадом – я тоді також працювала. З 20 років я щороку їздила у відпустку, відкладаючи гроші протягом року. До заміжжя подорожі були метою мого життя.

Перша поїздка з Олею нітрохи не відрізнялася від інших. Кілька років тому я зробила перерву в подорожах – завагітніла, потім годувала дитину, а коли дочка була зовсім крихіткою, я не хотіла тягнути її з собою.

Оля теж народила. Моїй дочці  майже три роки,  а її дочці – два з половиною.

Цього року мені зателефонувала бабуся, мама мого батька, яку я не бачила з моменту розлучення батьків.Після розлучення тато забрав свою маму і вони переїхали в Одесу, купивши там квартиру. Старість наступила, а я – її єдина внучка. Вона побажала познайомитися з правнучкою.

Цю поїздку можна було б назвати відпочинком з натяжкою – все-таки ми з дочкою їхали знайомитися з її прабабусею. Але чоловік наполіг, щоб Олю і її дитину я взяла з собою. Він, як завжди, був готовий повністю її проспонсорувати. Передбачалося, що ми поїдемо на моїй машині, змінюючи одна одну за кермом. Я заперечувала, намагалася відрадити Ольгу:

– Оля, ми їдемо до моєї бабусі. Будь ласка, відмовся від поїздки. – просила я сестру чоловіка.

– Я що, на дуру схожа, від оплаченого відпочинку відмовлятися? Та й ти за малою  подивишся, поки я… – відповідала Оля.

Її задумка була зрозуміла: поки я буду киснути з бабусею і її дитиною, вона буде розважатися, знову пустившись у всі тяжкі. Ну ні!

День Х настав – речі були зібрані, автокрісла встановлені, можна вирушати в дорогу.

Ось тільки їхали ми не в Одесу, а в глухе село до моєї другої бабусі. Автобуси туди не ходять, а до найближчої станції близько двох годин пішки. Все село – чотири будинки, в яких живуть місцеві жителі, решта будинків – дачники. Ні, ну а що? Я її відмовляла, казала, що ми їдемо до бабусі. Просто не уточнила, до якої саме.

Під’їхавши до будинку бабусі, я заглушила машину і забрала ключі (Оля могла мене тут  кинути і втекти назад).

– Ми тут на ніч зупинимося? У цій халупі? – скривила ніс Оля.

– Ні, ми приїхали. Тут живе моя бабуся. Привітайся зі своїм будинком на найближчий час, – сказала я.

– Та це ж не Одеса! – вигукнула Оля.

– А хто тобі сказав, що я їду в Одесу? Я відмовилася від запрошення тієї бабусі і погодилася на запрошення цієї. Я тебя, між іншим, відмовляла від поїздки, тож почувайся як вдома. До речі, в будинку бабусі діє правило: хто не працює – той не їсть! – засміялася я.

Оля взяла з собою тільки купу суконь і туфлів на шпильці. Тяжко їй буде в городі в такому взутті колупатися. Чоловікові моєму вона вже зателефонувала, поскаржилася, той тільки розвів руками. На станцію я її не повезу, незважаючи на всі вмовляння. Захоче – пішки піде. Ключі від машини вона вже намагалася викрасти. Злиться – другий день голодна сидить, працювати не хоче. А у моєї бабусі не побайдикуєш, вона у мене така.

Дівчата щасливі – курчата, поросята, кози, кролі – за вуха в будинок не затягнеш. Свіже повітря, краса. І чим Олі не відпочинок? Вона ж так хотіла скласти мені компанію. Сподіваюся, я як слід провчила сестру чоловіка.